Євреїв 4 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти.

Но ещё не поздно, и обещание Бога о входе в Его покой остается в силе, и давайте поэтому будем очень внимательны, чтобы никто из вас не оказался недостигшим этого покоя.

Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою.

Ведь нам так же, как и этим восставшим, была возвещена Радостная Весть, но им эта весть никакой пользы не принесла, потому что они не приняли её верой.

Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав: «Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку». Але Його ж справа від створення світу була завершена.

Но мы, поверившие, входим в Его покой, так как Бог сказал: «Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!»[32] А ведь Он уже закончил сотворение мира ещё в самом начале.

Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці».

В другом месте Он сказал о седьмом дне так: «На седьмой день Бог отдыхал от всех Своих дел».[33]

І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».

Но выше было сказано: «Они не войдут в Мой покой!»

Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух.

Так как некоторым ещё остается войти в него, ну а те, кому Радостная Весть была возвещена прежде, не вошли по причине своего непослушания,

Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]

то Бог опять назначил определенный день, «сегодня», спустя долгое время провозгласив об этом через Давида, как уже было процитировано выше: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец».[34]

Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день.

Если бы имелся в виду тот покой, который им дал Иисус Навин, то Бог больше не говорил бы о каком-то другом дне после этого.

Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня [11] для людей Божих ще не прийшов.

Поэтому субботний покой[35] остается для народа Божьего.

Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці.

Кто входит в покой Божий, тот отдыхает от своих трудов точно так же, как и Бог от Своих.

Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху.

Поэтому будем делать всё возможное, чтобы нам войти в тот покой; чтобы никто не пал, последовав тому же примеру непослушания.

Бо Слово Боже [12] — живе й діяльне, і гостріше, ніж будь-який двосічний меч. Воно здатне відтинати душу від духу, та судити найпотаємніші помисли й наміри. Воно проникає аж до суглобів, аж до мозку кісток.

Ведь слово Божье живет и действует, оно острее, чем любой обоюдоострый меч, и проникает в самые глубины нашей сущности, туда, где проходит граница между душой и духом, до суставов и костного мозга. Оно судит мысли и сердечные побуждения.

І немає нічого у цьому світі, щоб могло б сховатися від Господа: все на світі явне й відкрите перед Його очима. Йому ми й звітуватимемо про наше життя.

Ничто во всем творении не скрыто от Него. Перед Ним всё обнажено, и глаза Его видят всё. Ему мы дадим отчет.

У нас є великий Первосвященик, Який пішов на Небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього.

У нас есть великий первосвященник, прошедший небеса, — Иисус, Сын Божий. Поэтому давайте твердо держаться истины, которую мы и исповедуем.

Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив.

Наш первосвященник не из тех, кто не может сочувствовать нам в наших слабостях. Он был искушен во всем, как и мы, но не согрешил.

Тож рушаймо впевнено до Божого престолу благодаті, щоб здобути милість і підтримку в тяжкі часи нашої скрути.

Поэтому давайте приблизимся смело к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для своевременной помощи.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [32] — Пс 94:11.

4 [33] — Быт 2:2.

7 [34] — Пс 94:7-8.

9 [35] — Букв.: субботство. Иудейский народ получил повеление не работать в субботу и освящать этот день недели (который у иудеев был седьмым по счету), так как на седьмой день Бог завершил творить мир (см. Быт 2:2; Исх 20:11). Само слово суббота (евр. шабба́т) и означает покой. Суббота была прообразом истинного покоя Бога, о котором и идет здесь речь.

« 3 глава 5 глава »