Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Открытый перевод

1-2 У першій своїй книзі, Теофіле, [1] я писав про вчинки і вчення Ісуса — від того часу, коли Він почав Свою службу, і до Його вознесіння на Небо. Але спершу Він обрав апостолів і дав їм Свій Заповіт через Святого Духа.

Первую книгу, Феофил, я составил обо всём, что с самого начала делал и чему учил Иисус,

до того дня, когда Он был вознесен, дав Святым Духом указания Посланникам, которых избрал,

Після Своєї смерті Ісус з’явився апостолам. Він дав їм чимало переконливих доказів того, що Він живий. Протягом сорока днів Ісус з’являвся їм і розповідав про Царство Боже.

которым и явил Себя, живого, после Своих страданий, со многими доказательствами, в течение сорока дней являясь им и говоря о Царстве Божьем.

І одного разу, обідаючи з апостолами, Ісус наказав їм: «Не йдіть із Єрусалиму. Чекайте на те, що Отець Мій обіцяв. Та пам’ятайте, що ви почули це від Мене.

И собрав их, Он повелел: — Не покидайте Иерусалим, но ждите обещанное Отцом — о чём вы слышали от Меня,

Бо Іоан хрестив людей водою, а ви будете хрещені Духом Святим. І мине не так багато днів, перш ніж це станеться».

потому что Иоанн омывал водой, а вы, спустя несколько дней, будете омыты в Святом Духе.

Тож коли апостоли зібралися разом, вони запитали Його: «Господи, чи повернеш ти цього разу царство Ізраїлю?»

Поэтому, собравшись, они спрашивали Его: — Господь, не в это ли время Ты возвратишь царскую власть Израилю?

Ісус відповів: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою.

Он же сказал им: — Не вам знать времена и сроки, которые Отец установил Своей властью,

Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі».

но вы получите силу сошедшего на вас Святого Духа, и будете Моими свидетелями в Иерусалиме, и по всей Иудее и Самарии, и до края земли.

Після цих слів Ісус на очах у апостолів був узятий на Небо. І хмара сховала Його від їхнього зору.

Сказав это, Он был поднят у них на виду, и облако скрыло Его из глаз их.

Апостоли пильно вдивлялися в небо, де Він зник, коли раптом поруч із ними з’явилися двоє чоловіків у білому вбранні.

И пока они всматривались в небо, во время Его восхождения, вдруг рядом с ними появилось двое мужчин в белой одежде,

Вони сказали: «Люди з Ґалилеї, чому ви стоїте тут, вдивляючись у небеса? Ісус, Який був узятий від вас на Небо, повернеться. І це буде так само, як ви бачили, коли Він вознісся на Небеса».

которые сказали: — Галилеяне! Зачем стоите, всматриваясь в небо? Этот Иисус, который был поднят от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо.

Після того апостоли пішли з Оливної гори до Єрусалиму, яка знаходилася на відстані приблизно одного кілометра [2] від міста.

Тогда они вернулись в Иерусалим с горы, называемой Масличная, что вблизи Иерусалима, на расстоянии субботнего пути.

Повернувшись, вони зайшли до кімнати, де на той час мешкали. То були Петро, Іоан, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфіїв та Симон-Зилот і Юда, син Якова.

И придя, поднялись в верхнюю комнату, где и оставались: Петр и Иоанн, и Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда Иаковлев.

Всі вони постійно молилися разом. З ними було й кілька жінок, а також Марія, Ісусова мати, і Його брати.

Все они были единодушны в постоянной молитве, вместе с женщинами и Марией, матерью Иисуса, и братьями Его.

Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав:

И в эти дни Петр, встав посреди братьев, сказал (а собравшихся было примерно сто двадцать):

«Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса.

— Мужи, братья, должно исполнится Писание, где Дух Святой устами Давида предсказал об Иуде, бывшем вожаке тех, кто схватил Иисуса,

Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».

потому что он был одним из нас и получил жребий этого служения.

(Цей чоловік одержав гроші за свій злочин і придбав на них шмат землі. Але він впав униз головою, і тіло його луснуло, аж нутрощі вивалилися.

На деньги, полученные им за совершённое им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, разбился и внутренности его вывалились наружу.

Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима. Тож поле це стало називатися їхньою мовою «Акельдама», що означає «Криваве поле»).

И это стало известно всем жителям Иерусалима, и они прозвали то поле на своём наречии «Акелдамах», то есть «Поле Крови».

Петро сказав: «Адже так сказано в книзі Псалмів про Юду: „Нехай спустошена буде його оселя, і ніхто хай не житиме в ній”. І ще сказано: „Нехай інший візьме на себе його служіння”.

А в книге Псалмов написано:«Да будет его двор пуст, и да не будет живущих в нём», и «Попечение его пусть возьмёт другой»

21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами — від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус був вознесений на Небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».

Итак, нужно, чтобы из людей, которые сопутствовали нам всё время, когда среди нас жил Господь Иисус,

начиная с омовения Иоанна до того дня, в который Он был вознесен от нас, — стал вместе с нами свидетелем Его воскресения.

Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія.

И поставили двух: Иосифа, называемого Варсаввой, который был прозван Иустом, и Матфия.

24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало».

И, помолившись, сказали: — Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи, кого одного Ты выбрал из этих двух

принять место этого служения и посланничества, от которого отступил Иуда, чтобы отправиться в свое место.

І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.

И бросили о них жребий, и жребий пал на Матфия, и он был причислен к одиннадцати Посланникам.

« 21 глава 2 глава »