1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Сучасний переклад → Открытый перевод

1-2 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа, надії нашої, до Тимофія, істинного сина мого у вірі. Благодать, милість і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Господа нашого.

Павел, апостол Помазанника Иисуса, избранный Богом, нашим Спасителем, и Помазанником Иисусом, нашей надеждой,

шлет привет Тимофею, своему истинному сыну в вере. Благоволение, милость и мир Бога, Отца нашего, и Господа нашего Помазанника Иисуса да будут с тобой!

Перед тим, як вирушити до Македонії, я попрохав тебе залишитися в Ефесі. Я хочу, щоб ти наказав деяким людям припинити навчати брехні

Отправляясь дальше в Македонию, я попросил тебя задержаться в Эфесе, чтобы ты запретил там кое-кому проповедовать ложные учения,

і не звертати уваги на вигадки і нескінченні родоводи, що приводять лише до суперечок, а не служать задуму Божому, який виконується через віру.

а также предостерег людей от увлечения разными сказками и бесконечными генеалогиями, которые скорее порождают путаницу в мыслях, нежели помогают верой и правдой управлять Божьим имением.

Мета цієї настанови — любов, що йде від доброго серця, чистого сумління і щирої віри.

Целью же наставлений должны быть любовь — любовь, укорененная в чистом сердце, незамутненной совести и искренней вере.

Але деякі люди збочили і відхилилися від усього цього, віддавшись безглуздому марнословству, яке не несе ніякої користі.

Некоторые пренебрегли этим — и впали в пустословие.

Вони бажають бути вчителями Закону,[1] та не розуміють ні того, що кажуть, ані того, в чому запевняють.

Они хотят быть учителями Закона, а сами не отдают себе отчета ни в своих речах, ни в утверждениях.

Ми знаємо, що Закон добрий, якщо користуватися ним належним чином.

Ведь мы знаем, что Закон хорош, если пользоваться им законным образом,

Ми також знаємо, що Закон існує не для праведних, а для порушників і заколотників, непоштивих і грішних, нечестивих і безбожників, убивць батьків і матерів, душогубів,

то есть помня, что Закон существует не для праведников, а для людей преступных и непокорных, для нечестивцев и грешников, святотатцев и богохульников, отцеубийц и матереубийц, для злодеев,

розпусників, мужоложців, работорговців, брехунів, лжесвідків і тих, хто діє проти істинного вчення Божого,

развратников, мужеложцев, работорговцев, лжецов, клятвопреступников и всех, кто так или иначе идут против здравого учения.

яке підкоряється славній Добрій Звістці, що йде від благословенного Бога. Мені було довірено нести її людям.

Так гласит вверенная мне Весть, являющая славу совершенного Бога.

Я дякую Ісусу Христу, Господу нашому, Який дав мені сили, бо визнав мене гідним і призначив на служіння Собі,

Я благодарен Помазаннику Иисусу, нашему Господу, источнику моих сил, за то, что Он обратил меня к истинной вере и поставил на служение.

хоч до того я був богозневажником, гонителем Божої церкви і зухвальцем. Але Господь дарував мені прощення, оскільки чинив я те в невірі й незнанні.

Я богохульствовал, преследовал верных Ему, бесчинствовал, но Он смилостивился надо мной, потому что, не имея веры, я действовал в полном неведении.

Та безмірна милість Господа нашого перелилася в мене разом з вірою і любов’ю, які знайшов я в Ісусі Христі.

И вот милость Господа нашего, а с ней — вера и любовь в Помазаннике Иисусе, излилась на меня без всякой меры.

Ось істина, яка гідна повного і безсумнівного сприйняття: Христос Ісус прийшов у цей світ, аби спасти грішників, а я — найгірший з-поміж них.

Верно сказано и не подлежит сомнению, что Помазанник Иисус пришел в мир, чтобы спасти грешников. И первый из них — я.

Саме з цієї причини мені було дано милість, щоб, використавши мене, найгіршого з грішників, Христос Ісус зміг би показати Своє довготерпіння, як приклад для тих, хто пізніше повірив би у Нього й отримав вічне життя.

Но я был помилован, чтобы Помазанник Иисус на мне первом мог явить все свое долготерпение, и те, кто в будущем, веруя в него, будут уповать на вечную жизнь, имели перед собой пример.

Цареві вічному, невмирущому й невидимому, єдиному Богу честь і Слава на віки вічні. Амінь.

Самому же Царю вечности, непреходящему, невидимому, единому Богу, честь и слава во веки веков. Аминь.

Я довіряю цей наказ тобі, Тимофію, сину мій, згідно з пророцтвами [2] про тебе, що були зроблені в минулому, щоб ти міг використати їх у праведному бою віри.

Итак, сын мой Тимофей, прими мою заповедь — она гласит то же, что и пророческие слова, когда-то произнесенные о тебе: вооружась ими, выходи на славную битву.

Адже ти маєш віру Господа і чисте сумління. Дехто зрікся цього і втратив [3] свою віру.

И да будут с тобой вера и чистая совесть! Иные отринули совесть — и вера их дала течь.

Серед них Ґіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не говорити супроти Бога.

Среди них — Именей и Александр, которых я предал сатане, чтобы отучить их богохульствовать!

« 3 глава 2 глава »