Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Сучасний переклад → Русского Библейского Центра

Вітання від апостола Павла, не призначеного людьми, ані посланого ними нести Благу Вість. Я апостол владою Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих.

Павел, апостол, не от людей и не человеком поставленный, а Иисусом Христом и Богом Отцом, воскресившим Его из мертвых,

Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам галатським.[1]

И все здесь со мной братья — церквам Галатии:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

Милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого.

По воле Бога Отца нашего Он отдал Себя за наши грехи и спас нас от этого порочного мира.

Слава Йому на віки вічні! Амінь.

Ему слава во веки веков! Аминь.

Я здивований, що ви так скоро відвернулися від Господа, Який покликав вас благодаттю Христовою, і звернулися до чогось іншого, ніж істинне Благовістя.

Меня поражает, с какой поспешностью вы, призванные Христовой благодатью, перебегаете к новому евангелию.

Насправді ж це зовсім не Благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа.

Ведь никакого нового нет! Зато есть люди, сбивающие вас с толку попытками исказить Христово евангелие.

І якщо проповідь йтиме від аби кого, навіть Ангела Небесного, але вона суперечитиме тому, про що ми проповідували, то хай той проповідник буде проклятий!

Но если бы даже мы сами или ангел с неба принес вам не ту весть, какую мы у вас возвещали, а другую, — да будет анафема!

Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам Благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий!

Сказанное повторю еще раз: кто возвещает вам не то евангелие, которое вы приняли, — да будет анафема!

У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Якщо я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.

Людской ли добиваюсь я приязни? Не Божьей ли! Людям ли угождать пустился? Будь мое дело угождение людям, я не был бы рабом Христовым!

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував — не від людей.

Надо вам знать, братья, что евангельскую весть я принес вам не от человека.

Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені.

Я получил ее не от человека, не у людей учась. Ее открыл мне Сам Иисус Христос.

Ви чули про моє попереднє життя в релігії юдеїв. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, та намагався зруйнувати її.

Вы, конечно, наслышаны о моем образе жизни в иудействе, как я безжалостно терзал Божью церковь, разорял ее.

У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.

Я опережал в иудействе многих соплеменников моего поколения, ни на шаг не позволял себе отступить от предания отцов.

Та Бог, Який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому.

Но еще от утробы матери Бог востребовал и призвал меня по Своей милости. Он расположился

Коли Всевишній явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей.

Открыть мне Своего Сына, чтобы с вестью о Нем идти мне ко всем народам. И тут я ни к кому не бросился за советом,

Не ходив я і до Єрусалиму, до апостолів, які вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.

Не пошел в Иерусалим к призванным до меня апостолам. Вместо этого я ушел в Аравию, потом вернулся в Дамаск.

Після трьох років я пішов до Єрусалиму, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п’ятнадцять днів.

Лишь спустя три года я пришел наконец в Иерусалим пообщаться с Кифой, пробыл у него пятнадцать дней.

І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.

Других апостолов я не видел, а видел Иакова, брата Господня.

Присягаюся перед Богом, я не брешу про що пишу вам!

Все так и есть, как я пишу вам перед Богом. Не лгу.

Потім я вирушив до Сирії та Кілікії.[2]

После этого я пошел в провинции Сирию и Киликию.

Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто.

Церкви Христовы в Иудее лично меня не знали,

Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, який раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати».

А только питались слухами, что, мол, «давнишний наш притеснитель сегодня проповедует веру, которую вчера искоренял».

І вони славили Бога через мене.

И прославляли за меня Бога.

« 13 глава 2 глава »