Об’явлення 1 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Сучасний переклад → Русского Библейского Центра

Одкровення [1] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела.

Апокалипсис. Откровение Иисуса Христа, которое дал Ему Бог, чтобы рабам Своим показать, чему предстоит быть вскоре. С этим откровением Он послал ангела к рабу Своему Иоанну.

Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

И Иоанн из первых рук передал всем Слово Божье и свидетельство Иисуса Христа — все, что увидел.

Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький. Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

Счастлив, кто читает, а с ним и те, кто слушает слова пророчества и следует пророческому писанию. Время близко!

Иоанн — семи церквам в Азии: милость вам и мир от Того, кто есть — и был — и придет, и от семи духов у Его престола,

і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями. Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів.

И от Иисуса Христа, свидетеля верного, из умерших перворожденного, властителя царей земли! Тому, кто любит нас, кто дал нам Своей Кровью освобождение от наших грехов,

Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.

Сделал нас царством и священством Бога, Отца Своего — слава и держава во веки веков! Аминь.

Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його.[2] Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.

Вот Он идет с облаками! Кто Его не увидит?! Увидят и те, кто пронзил Его. Плачем перед Ним огласятся все племена на земле. Да! Аминь.

«Я — Альфа і Омеґа,[3] — говорить Господь Бог, — Той, Хто є, був і має прийти. Я — Всемогутній».

«Я — Альфа и Омега, — говорит Господь Бог, — Тот, кто есть — и был — и придет, Вседержитель».

Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

Я, Иоанн, ваш брат по Иисусу, разделяю с вами и горькую долю, и царство. Не теряя веры, как и вы, я был на острове Патмос за Слово Божье, за свидетельство Иисуса.

В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

В день Господень я был на высотах Духа и услышал за спиной голос обширный, как бы трубный.

І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіятира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

Голос говорил: «Запиши в книгу, что видишь, и разошли по семи церквам: в Эфес, в Смирну, в Пергам, в Фиатиру, в Сарды, в Филадельфию и в Лаодикею».

Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників.

Я обернулся на голос, — хотел узнать, кто говорит со мной, — обернулся и увидел семь золотых светильников,

Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз.

А посреди семи светильников — похоже как Сына человеческого в ризе до пят, перехваченной по груди золотым поясом.

Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню.

Голова Его бела, волосы — как белая пряжа, как снег. Очи — как пожар.

Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

Ноги подобны халколивану, раскаленному в печи. Голос — как шум большого прибоя.

Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.

В правой руке у Него семь звезд. Из Его уст исходит меч обоюдоострый. Его лицо — как солнце, воссиявшее во всю силу.

Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я — Перший і Останній.

Я увидел Его и как мертвый пал к Его ногам. Он положил на меня правую руку и сказал: «Не бойся. Я — Первый и Последний.

Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.[4]

Я живой, а был мертв. Да, Я живу во веки веков. У Меня ключи от смерти и ада.

Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

Напиши обо всем, что ты видел: что есть и что будет потом.

Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок — це Ангели семи церков, а сім світильників — це сім церков».

Тайна семи звезд, которые ты видел у Меня в правой руке, и тайна семи золотых светильников такая: семь звезд — это ангелы семи церквей, а семь светильников — это семь церквей».

« 13 глава 2 глава »