Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Сучасний переклад → Слово Жизни

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!

Двенадцати племенам иудеев, рассеянным среди народов. Вас приветствует Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа.

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.

Братья, радуйтесь, когда вы сталкиваетесь с различного рода искушениями.

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.

Вы знаете, что испытание вашей веры вырабатывает терпение,

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

а терпение должно иметь совершенное действие, чтобы вы были совершенными и цельными, без всяких недостатков.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

Если кому-то из вас недостает мудрости, пусть просит у Бога, который щедро, не упрекая, наделяет ею всех — и ему будет дано.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.

Но тот, кто просит, должен верить нисколько не сомневаясь, потому что сомневающийся похож на морскую волну, носимую и разбиваемую ветром.

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,

Пусть такой человек не рассчитывает получить что-либо от Господа.

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.

Это человек с раздвоенными мыслями и не уверенный в том, что он делает.

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]

Униженный брат на самом деле может хвалиться своим высоким положением.

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.

A тот, кто богат, может хвалиться своим унижением, потому что он исчезнет, как полевой цвет.

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.

Восходит солнце и своим жаром сушит растение, его цветок опадает, и вся красота исчезает. Так же и богатый человек завянет среди своих суетных дел.

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.

Счастлив тот, кто переносит испытание. Когда он выдержит его, то получит венец жизни, который Бог обещал всем, кто любит Его.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.

Когда вас постигает искушение, не говорите: "Это Бог меня искушает". Бог сам не может быть искушен злом и не искушает никого.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.

Каждого человека искушают его же собственные желания, они увлекают и соблазняют его.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

Затем желание зачинает и порождает грех, а совершённый грех порождает смерть.

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.

Смотрите, любимые мои братья, чтобы вам не оказаться обманутыми.

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.

Все добрые и совершенные дары исходят свыше, от Отца небесного света, у которого нет изменения и ни тени перемены.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

Он сам по своей воле родил нас словом истины, чтобы нам быть первыми плодами среди Его созданий.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.

Любимые мои братья, поймите: пусть каждый будет склонен скорее слушать, чем говорить или проявлять гнев.

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

В гневе человек не делает угодного Богу.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.

Поэтому оставьте всякую нечистоту и остаток злобы и примите со смирением насаждаемое слово, которое имеет силу спасти ваши души.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.

При этом будьте не только слушателями слова, но и исполнителями его, иначе вы просто обманываете себя.

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.

Кто слушает слово, но не исполняет, тот похож на человека, который смотрит в зеркало:

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.

он посмотрел на себя и отошел, и сразу забыл, как он выглядит.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

Но человек, который вникает в совершенный закон, закон свободы, и поступает согласно ему, не забывая о том, что слышал, будет благословен в своих делах.

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.

Кто считает себя благочестивым, но не может управлять своим языком, тот обманывает самого себя, и благочестие такого человека тщетно.

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.

Чистое и непорочное благочестие перед Богом и Отцом заключается в том, чтобы помогать сиротам и вдовам в их нуждах и хранить себя чистым от этого мира.

« 28 глава 2 глава »