Об’явлення 1 глава — Сучасний переклад → Комментарии Скоуфилда

Об'явлення св. Івана Богослова
Сучасний переклад → Комментарии Скоуфилда

¹ Одкровення [1] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела.

² Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

³ Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький.
Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

⁴

⁵ і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями.
Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів.

⁶ Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.

⁷ Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його.[2] Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.

⁸ «Я — Альфа і Омеґа,[3] — говорить Господь Бог, — Той, Хто є, був і має прийти. Я — Всемогутній».

⁹ Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

¹⁰ В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

¹¹ І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіятира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

¹² Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників.

¹³ Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз.

¹⁴ Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню.

¹⁵ Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

¹⁶ Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.

¹⁷ Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я — Перший і Останній.

¹⁸ Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.[4]

¹⁹ Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

²⁰ Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок — це Ангели семи церков, а сім світильників — це сім церков».

Комментарии Скоуфилда

⁹ Oт 1:1 до 1:20 тот, кому дано видеть (Иоанн), находится на земле и смотрит на Христа, представшего ему. Oт 2:1 до 3:22 он находится на земле и смотрит в будущее, «сквозь» период Церкви. Oт 4:1 до 11:1 он, будучи «в духе» (ср. 4:2 с Иез 3:12−14), наблюдает происходящее как на земле, так и на небе. Oт 11:1 до 11:12 Иоанн находится в Иерусалиме с двумя свидетелями. Oт 11:13 до конца он на небе — наблюдает и записывает то, что происходит на небе и на земле.

²⁰ Естественно было бы истолковать здесь «ангелов», то есть «посланников», как мужей, посланных семью церквами, чтобы узнать о состоянии престарелого апостола в его ссылке на Патмосе (ср. Флп 4:18), однако они символизируют тех, кто посылается в церкви с поручением от Бога.

1:20 Назначение Посланий семи церквам следует рассматривать в четырёх аспектах:
1) Как обращение к местным церквам, которым они фактически и адресованы.
2) Как предостережение всем церквам, на все времена, как средство испытания ими своего духовного состояния в очах Божиих.
3) Как личные, увещевающие, послания к «имеющему уши» и одновременно несущие обетование «побеждающему».
4) Как пророческие послания, раскрывающие семь стадий духовной истории церкви (церквей) от, скажем, 96-го года н. э. и до конца. Подобное предвидение не могло бы не содержаться в пророчестве, охватывающем весь церковный период. И если оно имеется в книге как таковое, то именно в посланиях место ему, потому что после 3:22 церковь (или церкви) больше не упоминается в Откровении Иоанна. Да, по своему временному охвату Семь посланий далеко выходят за рамки того, что касалось упоминаемых в них церквей. Наиболее завершенным выглядит в них предвидение всей духовной истории Церкви (церквей), и вот в каком именно порядке оно дается. Ефес отражает общее состояние церквей в момент написания послания; Смирна символизирует период сильного гонения. Пергам-церковь, основание которой положено в мире там, где «престол сатаны» (это может быть отнесено ко времени обращения Константина, скажем, к 316-м году н. э.). Фиатир — это период папства, развившегося из состояния, в какое впала Пергамская церковь: восторжествовали учения Валаама (светская традиция) и Николаитов (принятие священства). Подобно тому, как Иезавель ввела идолопоклонство в Израиле, Римское католичество объединило христианское учение с языческими церемониями. Сардис — это протестантская реформация, дела которой не были «совершенны». Филадельфия — все, что ясно свидетельствует о Слове и об Имени во времена исповедания, довольного собой, которое представлено Лаодикией