Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Сучасний переклад → Синодальный перевод

1-4 Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле,[1] аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.

Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

чтобы ты узнал твёрдое основание того учения, в котором был наставлен.

У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія.[2] Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.

Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.

Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.

Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.

У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

8-9 Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.

Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,

Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.

а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.

тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.

Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном.

Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречёшь ему имя: Иоанн;

Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження.

и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,

Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим.

ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святого исполнится ещё от чрева матери своей;

І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;

Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».

и предыдет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.

І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».

И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.

У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку.

Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;

Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».

и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в своё время.

Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.

Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.

Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.

Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.

А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.

После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:

Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».

так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.

26-27 Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.

В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,

к Деве, обручённой мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.

Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».

Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между жёнами.

Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.

Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.

И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;

Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.

и вот, зачнёшь во чреве, и родишь Сына, и наречёшь Ему имя: Иисус.

Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.

Он будет велик и наречётся Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»

Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?

Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.

Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святой найдёт на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречётся Сыном Божиим.

І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!

Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,

Немає нічого неможливого для Бога”».

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.

Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошёл от Неё Ангел.

Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.

Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве её; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.

и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между жёнами, и благословен плод чрева Твоего!

Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?

И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?

Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.

Ибо когда голос приветствия Твоего дошёл до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моём.

Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».

И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.

І мовила Марія:

И сказала Мария: величит душа Моя Господа,

«Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,

и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,

что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;

бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе.

что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;

Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його.

и милость Его в роды родов к боящимся Его;

Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.

явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс.

низложил сильных с престолов, и вознёс смиренных;

Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих.

алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;

Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість,

воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,

як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди».

как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.

Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.

Пребыла же Мария с нею около трёх месяцев, и возвратилась в дом свой.

Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.

И услышали соседи и родственники её, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.

І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.

В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.

Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном».

На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.

Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».

И сказали ей: никого нет в родстве твоём, кто назывался бы сим именем.

Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.

И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.

Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн имя ему». И все удивились.

Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.

И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.

И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всём этом по всей нагорной стране Иудейской.

Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.

Все слышавшие положили это на сердце своём и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.

А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:

И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він, щоб допомогти народові Своєму і дати йому волю.

благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

І Він прислав нам могутнього Спасителя з дому слуги Свого Давида,

и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,

як і обіцяв устами святих пророків, які жили в давнину.

как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших і від влади всіх, хто нас ненавидить,

что спасёт нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

аби виявити милість нашим предкам і пам’ять про Свій святий Заповіт, [3]

сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,

про клятву, яку Він приніс нашому предкові Аврааму:

клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

визволити нас з-під влади ворогів наших і дозволити нам служити Йому без страху,

небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

а лише зі святістю й праведністю перед Ним у всі дні життя нашого.

служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.

Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”, оскільки прийдеш перед Господом, аби приготувати шлях Йому

И ты, младенец, наречёшься пророком Всевышнего, ибо предыдешь пред лицом Господа приготовить пути Ему,

і сказати людям Його, що вони будуть спасенні через відпущення гріхів їхніх.

дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

Через велике милосердя нашого Бога новий день [4] засяє на нас з висоти,

по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,

щоб освітити тих, хто живе під чорною тінню смерті, і щоб направити стопи наші на шлях миру».

просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.

Хлопчик ріс і міцнів у дусі. Він лишався в безлюдних місцях, доки не надійде йому час постати перед людьми Ізраїлю.

Младенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.

Примечания:

Синодальный перевод

5, 8 чреда — очередь, последовательная смена чего-либо.

15 сикера — крепкий алкоголь из меда, фруктового сока, зерна.

17, 76 предыдет, предыдешь — прийти прежде, перед; идти впереди, предшествовать.

53 алкать — почувствовать голод, захотеть есть, проголодаться.

78 благоутробие — внутреннее благорасположение, доброта сердца, милосердие, сострадание.

« 16 глава 2 глава »