Марка 1 глава

Євангелія від св. Марка
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого [1] починається словами,

Нача́ло Ева́нгелия Иису́са Христа́, Сы́на Бо́жия,

які провіщав пророк Ісая: «Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе. Він приготує Тобі дорогу».

как напи́сано у проро́ков: «Вот, Я посыла́ю А́нгела Моего́ пред лицо́м Твои́м, кото́рый пригото́вит путь Твой пред Тобо́ю».

Голос лунає в пустелі: «Готуйте дорогу Господу, зробіть прямим шлях для Нього».

«Глас вопию́щего в пусты́не: пригото́вьте путь Го́споду, прямы́ми сде́лайте стези́ Ему́».

З’явився Іоан, який хрестив людей у пустелі, проповідуючи хрещення, як символ покаяння для прощення гріхів.

Яви́лся Иоа́нн, крестя́ в пусты́не и пропове́дуя креще́ние покая́ния для проще́ния грехо́в.

Уся Юдея і всі мешканці Єрусалиму виходили до Іоана та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.

И выходи́ли к нему́ вся страна́ Иуде́йская и Иерусалимля́не, и крести́лись от него́ все в реке́ Иорда́не, испове́дуя грехи́ свои́.

Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском, і їв він сарану та дикий мед.

Иоа́нн же носи́л оде́жду из верблю́жьего во́лоса и по́яс ко́жаный на чре́слах свои́х и ел акри́ды и ди́кий мёд.

Ось що він проповідував людям: «Незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій.

И пропове́довал, говоря́: идёт за мно́ю Сильне́йший меня́, у Кото́рого я недосто́ин, наклони́вшись, развяза́ть реме́нь о́буви Его́;

Я хрещу вас водою, а Він хреститиме Духом Святим».

я крести́л вас водо́ю, а Он бу́дет крести́ть вас Ду́хом Святы́м.

Саме в ті дні Ісус пішов із Назарета Ґалилейського й охрестився в Іоана у річці Йордан.

И бы́ло в те дни, пришёл Иису́с из Назаре́та Галиле́йского и крести́лся от Иоа́нна в Иорда́не.

Тільки-но вийшовши з води, Він побачив, як Небеса розкрилися, й Дух зійшов на Нього в подобі голуба.

И когда́ выходи́л из воды́, то́тчас уви́дел Иоа́нн разверза́ющиеся небеса́ и Ду́ха, как го́лубя, сходя́щего на Него́.

І голос пролунав з Небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».

И глас был с небе́с: Ты Сын Мой возлю́бленный, в Кото́ром Моё благоволе́ние.

Тоді ж Дух відіслав Ісуса до пустелі.

Неме́дленно по́сле того́ Дух ведёт Его́ в пусты́ню.

Тож перебував Він у пустелі протягом сорока днів, і спокушав Його сатана. Жив Він серед диких звірів, та Ангели дбали про Нього.

И был Он там в пусты́не со́рок дней, искуша́емый сатано́ю, и был со зверя́ми; и А́нгелы служи́ли Ему́.

Після ув’язнення Іоана Ісус прийшов до Ґалилеї, проповідуючи Добру Звістку Божу.

По́сле же того́, как пре́дан был Иоа́нн, пришёл Иису́с в Галиле́ю, пропове́дуя Ева́нгелие Ца́рствия Бо́жия

Він казав: «Збувся час. Царство Боже вже близько.[2] Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»

и говоря́, что испо́лнилось вре́мя и прибли́зилось Ца́рствие Бо́жие: пока́йтесь и ве́руйте в Ева́нгелие.

Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив Симона [3] й Симонового брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками.

Проходя́ же близ мо́ря Галиле́йского, уви́дел Си́мона и Андре́я, бра́та его́, заки́дывающих се́ти в мо́ре, и́бо они́ бы́ли рыболо́вы.

І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських».

И сказа́л им Иису́с: иди́те за Мно́ю, и Я сде́лаю, что вы бу́дете ловца́ми челове́ков.

Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.

И они́ то́тчас, оста́вив свои́ се́ти, после́довали за Ним.

Потім Він пішов далі й побачив Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які у човні лагодили рибальські сіті.

И, пройдя́ отту́да немно́го, Он уви́дел Иа́кова Зеведе́ева и Иоа́нна, бра́та его́, та́кже в ло́дке почи́нивающих се́ти;

Він їх гукнув, тож вони одразу ж залишили в човні свого батька Зеведея з робітниками й подалися за Ісусом.

и то́тчас призва́л их. И они́, оста́вив отца́ своего́ Зеведе́я в ло́дке с рабо́тниками, после́довали за Ним.

Ісус та Його учні прийшли до Капернаума. Наступної суботи Він вирушив до синагоги і навчав людей, котрі зібралися там.

И прихо́дят в Капернау́м; и вско́ре в суббо́ту вошёл Он в синаго́гу и учи́л.

Вони були вражені тією наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як книжники.

И диви́лись Его́ уче́нию, и́бо Он учи́л их, как власть име́ющий, а не как кни́жники.

У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав:

В синаго́ге их был челове́к, одержи́мый ду́хом нечи́стым, и вскрича́л:

«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»

оста́вь! что Тебе́ до нас, Иису́с Назаря́нин? Ты пришёл погуби́ть нас! зна́ю Тебя́, кто Ты, Свято́й Бо́жий.

Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього».

Но Иису́с запрети́л ему́, говоря́: замолчи́ и вы́йди из него́.

Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього.

Тогда́ дух нечи́стый, сотря́сши его́ и вскрича́в гро́мким го́лосом, вы́шел из него́.

Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!»

И все ужасну́лись, так что друг дру́га спра́шивали: что э́то? что́ э́то за но́вое уче́ние, что Он и ду́хам нечи́стым повелева́ет со вла́стью, и они́ повину́ются Ему́?

Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.

И ско́ро разошла́сь о Нём молва́ по всей окре́стности в Галиле́е.

Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пійшли разом з ними.

Вы́йдя вско́ре из синаго́ги, пришли́ в дом Си́мона и Андре́я, с Иа́ковом и Иоа́нном.

Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу.

Тёща же Си́монова лежа́ла в горя́чке; и то́тчас говоря́т Ему́ о ней.

Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.

Подойдя́, Он подня́л её, взяв её за ру́ку; и горя́чка то́тчас оста́вила её, и она́ ста́ла служи́ть им.

Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим.

При наступле́нии же ве́чера, когда́ заходи́ло со́лнце, приноси́ли к Нему́ всех больны́х и беснова́тых.

Усе місто зібралося під дверима.

И весь го́род собра́лся к дверя́м.

Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий.[4]

И Он исцели́л мно́гих, страда́вших разли́чными боле́знями; изгна́л мно́гих бе́сов, и не позволя́л бе́сам говори́ть, что они́ зна́ют, что Он Христо́с.

Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився.

А у́тром, встав весьма́ ра́но, вы́шел и удали́лся в пусты́нное ме́сто, и там моли́лся.

36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають».

Си́мон и бы́вшие с ним пошли́ за Ним

и, найдя́ Его́, говоря́т Ему́: все и́щут Тебя́.

Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов».

Он говори́т им: пойдём в бли́жние селе́ния и города́, что́бы Мне и там пропове́довать, и́бо Я для того́ пришёл.

Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.

И Он пропове́довал в синаго́гах их по всей Галиле́е и изгоня́л бе́сов.

Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».

Прихо́дит к Нему́ прокажённый и, умоля́я Его́ и па́дая пред Ним на коле́ни, говори́т Ему́: е́сли хо́чешь, мо́жешь меня́ очи́стить.

Перейнявшись милосердям, [5] Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!»

Иису́с, умилосе́рдившись над ним, простёр ру́ку, косну́лся его́ и сказа́л ему́: хочу́, очи́стись.

Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим.

По́сле сего́ сло́ва прока́за то́тчас сошла́ с него́, и он стал чист.

Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому:

И, посмотре́в на него́ стро́го, то́тчас отосла́л его́

«Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику, [6] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей.[7] Це й буде свідченням твого одужання».

и сказа́л ему́: смотри́, никому́ ничего́ не говори́, но пойди́, покажи́сь свяще́ннику и принеси́ за очище́ние твоё, что повеле́л Моисе́й, во свиде́тельство им.

Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.

А он, вы́йдя, на́чал провозглаша́ть и расска́зывать о происше́дшем, так что Иису́с не мог уже́ я́вно войти́ в го́род, но находи́лся вне, в места́х пусты́нных. И приходи́ли к Нему́ отовсю́ду.

« 28 глава 2 глава »