2 Івана 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

Від старця [1] до вибраної пані [2] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину.[3]

Ста́рец — и́збранной госпоже́ и де́тям её, кото́рых я люблю́ по и́стине, и не то́лько я, но и все, позна́вшие и́стину,

Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік.

ра́ди и́стины, кото́рая пребыва́ет в нас и бу́дет с на́ми вове́к.

Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.

Да бу́дет с ва́ми благода́ть, ми́лость, мир от Бо́га Отца́ и от Го́спода Иису́са Христа́, Сы́на Отчего́, в и́стине и любви́.

Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам.

Я весьма́ обра́довался, что нашёл из дете́й твои́х, ходя́щих в и́стине, как мы получи́ли за́поведь от Отца́.

А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного!

И ны́не прошу́ тебя́, госпожа́, не как но́вую за́поведь предпи́сывая тебе́, но ту, кото́рую име́ем от нача́ла, что́бы мы люби́ли друг дру́га.

Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».

Любо́вь же состои́т в том, что́бы мы поступа́ли по за́поведям Его́. Э́то та за́поведь, кото́рую вы слы́шали от нача́ла, что́бы поступа́ли по ней.

У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди — брехуни і вороги Христа.

И́бо мно́гие обольсти́тели вошли́ в мир, не испове́дующие Иису́са Христа́, прише́дшего во пло́ти: тако́й челове́к есть обольсти́тель и анти́христ.

Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми [4] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.

Наблюда́йте за собо́ю, что́бы нам не потеря́ть того́, над чем мы труди́лись, но что́бы получи́ть по́лную награ́ду.

Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.

Вся́кий, преступа́ющий уче́ние Христо́во и не пребыва́ющий в нём, не име́ет Бо́га; пребыва́ющий в уче́нии Христо́вом име́ет и Отца́ и Сы́на.

Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра.

Кто прихо́дит к вам и не прино́сит сего́ уче́ния, того́ не принима́йте в дом и не приве́тствуйте его́.

Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.

И́бо приве́тствующий его́ уча́ствует в злых дела́х его́.

Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною.

Мно́гое име́ю писа́ть вам, но не хочу́ на бума́ге черни́лами, а наде́юсь прийти́ к вам и говори́ть уста́ми к уста́м, что́бы ра́дость ва́ша была́ полна́.

Діти сестри [5] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.

Приве́тствуют тебя́ де́ти сестры́ твое́й и́збранной. Ами́нь.

« 5 глава 1 глава »