Филип’ян 1 глава

Послання св. апостола Павла до филип'ян
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами [1] і особливими слугами вашими.

Па́вел и Тимофе́й, рабы́ Иису́са Христа́, всем святы́м во Христе́ Иису́се, находя́щимся в Фили́ппах, с епи́скопами и диа́конами:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас.

Благодарю́ Бо́га моего́ при вся́ком воспомина́нии о вас,

Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості.

всегда́ во вся́кой моли́тве мое́й за всех вас принося́ с ра́достью моли́тву мою́,

Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині.

за ва́ше уча́стие в благовествова́нии от пе́рвого дня да́же доны́не,

Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

бу́дучи уве́рен в том, что нача́вший в вас до́брое де́ло бу́дет соверша́ть его́ да́же до дня Иису́са Христа́,

Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій.

как и должно́ мне помышля́ть о всех вас, потому́ что я име́ю вас в се́рдце в у́зах мои́х, при защище́нии и утвержде́нии благовествова́ния, вас всех, как соуча́стников мои́х в благода́ти.

І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

Бог — свиде́тель, что я люблю́ всех вас любо́вью Иису́са Христа́;

Ось молитва моя за вас:Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням.

и молю́сь о том, что́бы любо́вь ва́ша ещё бо́лее и бо́лее возраста́ла в позна́нии и вся́ком чу́встве,

Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового;

что́бы, познава́я лу́чшее, вы бы́ли чи́сты и непреткнове́нны в день Христо́в,

щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на Славу і хвалу Божу.

испо́лнены плодо́в пра́ведности Иису́сом Христо́м, в сла́ву и похвалу́ Бо́жию.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки.

Жела́ю, бра́тия, что́бы вы зна́ли, что обстоя́тельства мои́ послужи́ли к бо́льшему успе́ху благовествова́ния,

Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу.

так что у́зы мои́ о Христе́ сде́лались изве́стными всей прето́рии и всем про́чим,

До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.

и бо́льшая часть из бра́тьев в Го́споде, ободри́вшись у́зами мои́ми, на́чали с бо́льшею сме́лостью, безбоя́зненно пропове́довать сло́во Бо́жие.

Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші — завдяки своїй добрій волі.

Не́которые, пра́вда, по за́висти и любопре́нию, а други́е с до́брым расположе́нием пропове́дуют Христа́.

Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку.

Одни́ по любопре́нию пропове́дуют Христа́ не чи́сто, ду́мая увели́чить тя́жесть уз мои́х;

Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.

а други́е — из любви́, зна́я, что я поста́влен защища́ть благовествова́ние.

Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі.

Но что до того́? Как бы ни пропове́дали Христа́, притво́рно и́ли и́скренно, я и тому́ ра́дуюсь и бу́ду ра́доваться,

Адже знаю я, що матиму визволення [2] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа.

и́бо зна́ю, что э́то послу́жит мне во спасе́ние по ва́шей моли́тве и соде́йствием Ду́ха Иису́са Христа́,

Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму — байдуже, чи житиму я, чи помру.

при уве́ренности и наде́жде мое́й, что я ни в чём посрамлён не бу́ду, но при вся́ком дерзнове́нии и ны́не, как и всегда́, возвели́чится Христо́с в те́ле моём, жи́знью ли то, и́ли сме́ртью.

Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання.[3]

И́бо для меня́ жизнь — Христо́с, и смерть — приобрете́ние.

Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в iм’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати.

Е́сли же жизнь во пло́ти доставля́ет плод моему́ де́лу, то не зна́ю, что избра́ть.

Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене.

Влечёт меня́ то и друго́е: име́ю жела́ние разреши́ться и быть со Христо́м, потому́ что э́то несравне́нно лу́чше;

Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити.

а остава́ться во пло́ти нужне́е для вас.

І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри.

И я ве́рно зна́ю, что оста́нусь и пребу́ду со все́ми ва́ми для ва́шего успе́ха и ра́дости в ве́ре,

Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.

дабы́ похвала́ ва́ша во Христе́ Иису́се умно́жилась че́рез меня́, при моём втори́чном к вам прише́ствии.

Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці.

То́лько живи́те досто́йно благовествова́ния Христо́ва, что́бы мне, приду́ ли я и уви́жу вас, и́ли не приду́, слы́шать о вас, что вы стои́те в одно́м ду́хе, подвиза́ясь единоду́шно за ве́ру Ева́нгельскую,

Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви — врятовані.

и не страши́тесь ни в чём проти́вников: э́то для них есть предзнаменова́ние поги́бели, а для вас — спасе́ния. И сие́ от Бо́га,

Бо привілей, дарований вам — не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього.

потому́ что вам дано́ ра́ди Христа́ не то́лько ве́ровать в Него́, но и страда́ть за Него́

Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.

таки́м же по́двигом, како́й вы ви́дели во мне и ны́не слы́шите о мне.

« 6 глава 2 глава »