Солунян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до солунян
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

Вітання від Павла, Силуана й Тимофія церкві солунській, яка належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир.

Па́вел и Силуа́н и Тимофе́й — це́ркви Фессало́никской в Бо́ге Отце́ и Го́споде Иису́се Христе́: благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах.

Всегда́ благодари́м Бо́га за всех вас, вспомина́я о вас в моли́твах на́ших,

Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа.

непреста́нно па́мятуя ва́ше де́ло ве́ры и труд любви́ и терпе́ние упова́ния на Го́спода на́шего Иису́са Христа́ пред Бо́гом и Отцо́м на́шим,

Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом.

зна́я избра́ние ва́ше, возлю́бленные Бо́гом бра́тия;

Бо наша Благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням у її істинності. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас.

потому́ что на́ше благовествова́ние у вас бы́ло не в сло́ве то́лько, но и в си́ле и во Свято́м Ду́хе, и со мно́гим удостовере́нием, как вы са́ми зна́ете, каковы́ бы́ли мы для вас ме́жду ва́ми.

І ви стали подібними до нас і Господа. Ви прийняли Послання серед багатьох мук із радістю, що йде від Святого Духа.

И вы сде́лались подража́телями нам и Го́споду, приня́в сло́во при мно́гих скорбя́х с ра́достью Ду́ха Свято́го,

Отож бо й стали ви взірцевим прикладом для всіх віруючих у Македонії та Ахаї.

так что вы ста́ли образцо́м для всех ве́рующих в Македо́нии и Аха́ии.

Бо Слово Господнє йшло від вас, й було його чути поза межами Греції, і про віру вашу стало відомо повсюди. Тож нам не треба нічого казати.

И́бо от вас пронесло́сь сло́во Госпо́дне не то́лько в Македо́нии и Аха́ии, но и во вся́ком ме́сте прошла́ сла́ва о ве́ре ва́шей в Бо́га, так что нам ни о чём не ну́жно расска́зывать.

Усюди люди самі говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів, щоб служити живому та істинному Богові.

И́бо са́ми они́ ска́зывают о нас, како́й вход име́ли мы к вам, и как вы обрати́лись к Бо́гу от и́долов, что́бы служи́ть Бо́гу живо́му и и́стинному

І щоб очікувати пришестя Його Сина з Небес — Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.

и ожида́ть с небе́с Сы́на Его́, Кото́рого Он воскреси́л из мёртвых, Иису́са, избавля́ющего нас от гряду́щего гне́ва.

« 4 глава 2 глава »