Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

Вітання від Павла, в’язня заради Ісуса Христа, і Тимофія, брата нашого, Филимонові, дорогому другові нашому і соратнику.

Па́вел, у́зник Иису́са Христа́, и Тимофе́й брат — Филимо́ну возлю́бленному и сотру́днику на́шему,

Також Апфії, сестрі нашій, та Архипові, сподвижнику нашому, і церкві, яка зустрічається в домі твоєму.

и Апфи́и, (сестре́) возлю́бленной, и Архи́ппу, сподви́жнику на́шему, и дома́шней твое́й це́ркви:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах,

Благодарю́ Бо́га моего́, всегда́ вспомина́я о тебе́ в моли́твах мои́х,

бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих.

слы́ша о твое́й любви́ и ве́ре, кото́рую име́ешь к Го́споду Иису́су и ко всем святы́м,

Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго,[1] що ми маємо в Христі.

дабы́ обще́ние ве́ры твое́й оказа́лось де́ятельным в позна́нии вся́кого у вас добра́ во Христе́ Иису́се.

Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене — радістю і втіхою.

И́бо мы име́ем вели́кую ра́дость и утеше́ние в любви́ твое́й, потому́ что тобо́ю, брат, успоко́ены сердца́ святы́х.

Отже, як брат твій у Христі [2] я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити.

Посему́, име́я вели́кое во Христе́ дерзнове́ние прика́зывать тебе́, что должно́,

Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа.

по любви́ лу́чше прошу́, не ино́й кто, как я, Па́вел ста́рец, а тепе́рь и у́зник Иису́са Христа́;

Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці.

прошу́ тебя́ о сы́не моём Они́симе, кото́рого роди́л я в у́зах мои́х:

Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний [3] не лише тобі, а й мені.

он был не́когда него́ден для тебя́, а тепе́рь го́ден тебе́ и мне; я возвраща́ю его́;

Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце.

ты же прими́ его́, как моё се́рдце.

Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку.

Я хоте́л при себе́ удержа́ть его́, дабы́ он вме́сто тебя́ послужи́л мне в у́зах за благовествова́ние;

Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.

но без твоего́ согла́сия ничего́ не хоте́л сде́лать, что́бы до́брое де́ло твоё бы́ло не вы́нужденно, а доброво́льно.

Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе,

И́бо, мо́жет быть, он для того́ на вре́мя отлучи́лся, что́бы тебе́ приня́ть его́ навсегда́,

вже не як раба, але вище за раба — як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.

не как уже́ раба́, но вы́ше раба́, бра́та возлю́бленного, осо́бенно мне, а тем бо́льше тебе́, и по пло́ти и в Го́споде.

Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене.

Ита́к, е́сли ты име́ешь обще́ние со мно́ю, то прими́ его́, как меня́.

А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені.

Е́сли же он чем оби́дел тебя́ и́ли до́лжен, счита́й э́то на мне.

Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям.

Я, Па́вел, написа́л мое́ю руко́ю: я заплачу́; не говорю́ тебе́ о том, что ты и сами́м собо́ю мне до́лжен.

Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє.[4] Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє.

Так, брат, дай мне воспо́льзоваться от тебя́ в Го́споде; успоко́й моё се́рдце в Го́споде.

Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу.

Наде́ясь на послуша́ние твоё, я написа́л к тебе́, зна́я, что ты сде́лаешь и бо́лее, не́жели говорю́.

Також приготуй, будь ласка, помешкання для мене, бо маю надію, що молитвами вашими повернуся до вас безпечно.

А вме́сте пригото́вь для меня́ и помеще́ние; и́бо наде́юсь, что по моли́твам ва́шим я бу́ду даро́ван вам.

Епафрас, мій товариш по ув’язненню в ім’я Христа Ісуса, вітає тебе.

Приве́тствует тебя́ Епафра́с, у́зник вме́сте со мно́ю ра́ди Христа́ Иису́са,

Вітають також Марко, Аристарх, Лука і Димас, соратники мої.

Марк, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, сотру́дники мои́.

Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з духом вашим.

Благода́ть Го́спода на́шего Иису́са Христа́ со ду́хом ва́шим. Ами́нь.

« 3 глава 1 глава »