1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Переклад Хоменка

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »