Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Сучасний переклад → Переклад Огієнка

 
 

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!
 
Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.
 
Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.
 
знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
 
А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.
 
А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.
 
Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,
 
Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
 
Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]
 
А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.
 
а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
 
бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.
 
Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.
 
Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.
 
Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.
 
Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.
 
Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.
 
Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
 
Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.
 
Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.
 
Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.
 
Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.
 
Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.
 
Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.
 
бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.
 
А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.
 
Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.
 
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.