Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Сучасний переклад → Сучасний переклад

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.

« 28 глава 2 глава »