2 Івана 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Сучасний переклад

Від старця [1] до вибраної пані [2] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину.[3]

Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік.

Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.

Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам.

А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного!

Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».

У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди — брехуни і вороги Христа.

Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми [4] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.

Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.

Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра.

Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.

Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною.

Діти сестри [5] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.

« 5 глава 1 глава »