1 І Господнє слово було до Міхея, сина Морастія, у дні Йоатама, Ахаза і Езекії, царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим.
2 Послухайте, народи, слова, і нехай сприйме земля і всі, що на ній, і Господь буде між вами на свідчення, Господь з Його святого дому.
3 Тому що ось Господь виходить зі Свого місця і зійде, і піде на висоту землі,
4 і під Ним захитаються гори, і долини розтануть, неначе віск перед обличчям вогню, і як вода, що проноситься по схилі.
5 Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим?
6 І поставлю Самарію на склад овочів поля й на садження винограду, і розтягну до замішання її каміння, і відкрию її основи.
7 І вони знищать усі її божища, і все її найняте спалять у вогні, і Я поставлю всіх її ідолів на знищення. Тому що вона зібрала з найму розпусти і нагромадила з найму розпусти.
8 Через це вона заплаче і заридає, піде без взуття і оголеною, зчинить голосіння, наче зміїв, і плач, наче дочок сирен.
9 Бо її рана стала сильною, тому що прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, до Єрусалима.
10 Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висміювання, землю накладайте замість вашого насміхання.
11 Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла, — та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, який поблизу неї, вона отримає від вас рану болю.
12 Хто почав на добро для тієї, що живе в болях? Адже зло зійшло від Господа на брами Єрусалима,
13 шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля.
14 Через це даси висланих аж до спадку Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля.
15 Аж доки не приведу спадкоємців тобі, що замешкуєш Лахіс, спадок, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля.
16 Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошир твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон.
К этой главе нет комментариев.