Юди 1 глава

Соборне послання св. апостола Юди
Українська Біблія. Турконяк → Толкования Августина

Українська Біблія. Турконяк

1 Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, — покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
2 милосердя вам, мир і любов хай помножаться!
3 Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим.
4 Адже ввійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які благодать нашого Бога обертають на розпусту та відрікаються від єдиного Володаря [Бога] і Господа нашого Ісуса Христа.
5 Хочу вам нагадати, хоча ви все знаєте, що Господь, спершу визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, які не повірили.
6 І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, затримав у вічних кайданах під темрявою для суду великого дня.
7 Також Содом і Гоморра та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту і ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню — і лежать вони, як приклад.
8 Так само й ці сновиди опоганюють тіло, відкидають владу і зневажають славу.
9 Та сам архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: Нехай докорить тобі Господь!
10 А ці зневажають те, чого не знають, а коли що знають від природи — як ті безсловесні тварини — то й тим себе гублять.
11 Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна та погрузли в обмані нагороди Валаама, і загинули в бунті Корея.
12 Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це — безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням,
13 бурхливі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зорі, для яких навіки зберігається морок темряви.
14 Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих [ангелів],
15 щоб учинити суд над усіма й звинуватити кожну душу в усіх вчинках їхньої безбожності, які вони безбожно накоїли, і за всі жорстокі [слова], які говорили проти Нього безбожні грішники!
16 Це ті, які ремствують, нарікають на долю, ходять за своїми пожадливостями, а їхні уста говорять зухвале; вони підлещуються задля користі.
17 А ви, улюблені, пам’ятайте слова, які раніше сказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
18 котрі звіщали вам: Останнім часом будуть кепкуни, які ходитимуть за своїми безбожними пожаданнями.
19 Це ті, які порушують єдність; вони душевні, а Духа не мають.
20 Ви ж, улюблені, збудовуйте себе вашою найсвятішою вірою, моліться у Святому Дусі.
21 Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милості нашого Господа Ісуса Христа для вічного життя,
22 та будьте милосердними до тих, хто вагається!
23 Інших спасайте, вириваючи з вогню, а ще до інших будьте милосердними зі страхом, відчувайте ненависть навіть до одягу, опоганеного тілом.
24 А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, —
25 єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, — слава, велич, сила та влада раніше всякого віку, і нині, і на всі віки! Амінь [1].

Толкования Августина

Стих 14

А об Енохе, седьмом от Адама, разве не говорится в каноническом послании апостола Иуды, что он пророчествовал? Если писания Еноха не получили авторитета ни у иудеев, ни у нас, причиной тому служит крайняя древность, вследствие которой считали нужным относиться к ним с недоверием, чтобы не принять ложного за истинное.

О Граде Божием 18.38. CI. 0313, SL 48.18.38.5[*].

Стих 19

Не причастен любви Бога тот, кто является врагом единства. Итак, не имеют Духа Святого те, кто находится вне Церкви; именно о них сказано в Писании: отделяющие себя (от единства веры), душевные, не имеющие духа.

Послания 185. СI. 0262, 185.57.11.44.3[*].

Стих 24

Равным же образом апостол Иуда, когда говорит: Могущему же соблюсти вас от падения и поставить пред славою Своею непорочными в радости, разве не показывает самым откровенным образом, что способность добром претерпевать до конца есть дар Божий.

Об упреке и благодати. СI. 0353, 922.25[*].



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.