Українська Біблія. Турконяк
1 Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, — усім святим в Ісусі Христі, які у Филипах, з єпископами і дияконами: [1]
2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
3 При кожній згадці про вас я дякую моєму Богові;
4 завжди, у кожній моїй молитві за всіх вас, з радістю молюся
5 за вашу участь у поширенні Євангелія — від першого дня і аж дотепер.
6 Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа.
7 Справедливо мені думати так про всіх вас, адже ви — у моєму серці; усі ви є в моїх кайданах, в обороні та в утвердженні Євангелія: мої співучасники в благодаті.
8 Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами.
9 Молюся про те, щоб ваша любов усе більше й більше зростала в пізнанні та в усякому досвіді,
10 щоб ви досліджували все краще та були чисті й бездоганні в день Христа,
11 сповнені плодами праведності через Ісуса Христа — для Божої слави та похвали.
12 Хочу, брати, щоб ви знали: те, що зі мною сталося, ще більше пішло на користь Євангелія,
13 оскільки мої кайдани за Христа стали відомі всім іншим та в усьому преторію.
14 Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливості, і вони набралися відваги безстрашно звіщати Слово.
15 Втім, деякі проповідують Христа через заздрощі та суперництво, а інші — з добрих спонукань.
16 Декотрі — з любові, знаючи, що я поставлений для захисту Євангелія,
17 а інші — підступно, нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів.
18 Що ж? Однак, як би не проповідували про Христа, — удавано чи правдиво, — я цим радію. І далі радітиму,
19 бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа,
20 згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду засоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю.
21 Адже для мене життя — це Христос, а смерть — це надбання.
22 Та якщо життя в тілі — це для мене плід діл, тоді я не знаю, що вибрати.
23 Те й друге вабить мене: маю бажання звільнитися і бути з Христом, бо це набагато краще,
24 а залишатися в тілі — потрібніше для вас.
25 І я вже з певністю знаю, що залишуся і перебуватиму з усіма вами для вашого успіху й радості віри,
26 щоби через мене, коли знову прийду до вас, ваша похвала надмірно примножилася в Ісусі Христі.
27 Тільки живіть згідно з Євангелієм Христа, щоб коли прийду й побачу вас, а навіть якщо буду відсутній, чув би про вас, що стоїте в одному дусі, однодушно відстоюючи віру Євангелія,
28 і зовсім не боїтеся ваших противників, бо для них це доказ загибелі, а для вас — доказ спасіння. І це від Бога.
29 Адже вам даровано через Христа не тільки вірити в Нього, а й за Нього страждати,
30 здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер чуєте про мене.
Толкования Августина
Стих 6
Независимо от нашего желания Бог действует в делах наших, но когда мы хотим, да так хотим, что сделаем, Он споспешествует нам. Либо Он действует так, что мы захотим, либо мы хотим, и Он содействует; мы ничем не влияем на добрые дела благочестия.
О благодати и свободной воле 32. Cl. 0352, 901.42
Стих 18
Даже во времена апостолов были люди, проповедовавшие истину неистинно, то есть неправдивой душою. О них апостол говорит, что они возвещали Христа нечисто, а по зависти и любопрению (15 Некоторые, правда, по зависти и любопрению, а другие с добрым расположением проповедуют Христа. 16 Одни по любопрению проповедуют Христа не чисто, думая увеличить тяжесть уз моих; Флп 1:15−16). Возвещавших истину без чистоты помыслов терпели, но не поощряли, дабы не принимать их за несущих с чистой душою ложь.
Наконец, Павел говорит о них: будь то притворно или искренно, а Христа они возвещают. Но он, разумеется, не имеет в виду, что теперь Христа можно отвергнуть, дабы затем проповедать Его.
Против лжи 6.16. Cl. 0304, 6.16.487.5.3
Стих 22
Неоднозначность от разделения следующих слов Апостола: «...то не знаю, что избрать. Влечет меня то и другое: имею желание разрешиться и быть со Христом, потому что это несравненно лучше; а оставаться во плоти нужнее для вас», не может быть устранена правилом Веры; ибо как ни дели их, смысл слов не будет противоречить вере, а посему здесь неоднозначность должна быть устранена через рассмотрение связи речи. С первого взгляда неизвестно, должно ли читать «и другое: имею желание» или сначала «Влечет меня то и другое», а потом уже прибавить «имею желание разрешиться и быть со Христом». Но, поскольку далее следуют слова «это несравненно лучше», то явно, что Апостол желает сего лучшего, так что, будучи влеком тем и другим (или затрудняясь тем и другим), он одного желает, а другое находит только более нужным, то есть желает разрешиться и быть со Христом, а более нужным находит оставаться во плоти. Здесь неоднозначность разрешается одною последующею частицею «ибо», хотя некоторые из толковников исключили ее, думая, что Апостол не только затрудняется тем и другим, но, по-видимому, и желает того и другого. В силу сего замечания, слова Апостола в этом месте должны быть распределены так: «то не знаю, что избрать. Влечет меня то и другое», и за сим уже должно читать «имею желание разрешиться и быть со Христом». Поскольку же здесь могли бы спросить Апостола: почему он преимущественно желает сего разрешения, то он прибавляет: «это несравненно лучше». От чего же он находит для себя затруднение с обеих сторон? От того, что находит с другой стороны более нужным остаться: «а оставаться во плоти нужнее для вас».
Источник: Христианская наука, 3.4