Юди 1 глава

Соборне послання св. апостола Юди
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Яна Станкевіча

Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, — покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

Юда, нявольнік Ісуса Хрыста, а брат Якаваў, пагуканым, умілаваным у Богу Айцу і захаваным Ісусу Хрысту:

милосердя вам, мир і любов хай помножаться!

Ласка вам а супакой а міласьць няхай памножацца.

Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим.

Умілаваныя! улегліва стараючыся напісаць вам праз наша супольнае спасеньне, я быў абавязаны напісаць вам захочаньне рупатліва ходацца за веру, аднойчы паданую сьвятым.

Адже ввійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які благодать нашого Бога обертають на розпусту та відрікаються від єдиного Володаря [Бога] і Господа нашого Ісуса Христа.

Бо прыцікаліся некатрыя людзі, здаўна наканаваныя на гэта засуджэньне, бязбожныя, каторыя абарачаюць ласку Бога нашага ў распусту і адхінаюць адзінага Валадара а Спадара нашага Ісуса Хрыста.

Хочу вам нагадати, хоча ви все знаєте, що Господь, спершу визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, які не повірили.

Вось жа я манюся дамяніць вам, зналым гэта, што Спадар, выбавіўшы люд ізь зямлі Ягіпецкае, потым загубіў тых, каторыя ня верылі,

І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, затримав у вічних кайданах під темрявою для суду великого дня.

І ангілаў, каторыя не захавалі свайго спачатнага стану, але пакінулі сялібу сваю, дзяржыць у вечных путах, пад цемрадзяю, на суд вялікага дня.

Також Содом і Гоморра та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту і ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню — і лежать вони, як приклад.

Як Содома а Ґомора а акалічныя месты, што падобна да іх прагавіта бязулілі і хадзілі за іншым целам, падпаўшы пад суд агню вечнага, пастаноўлены як прыклад, —

Так само й ці сновиди опоганюють тіло, відкидають владу і зневажають славу.

Таксама падобна й тыя лятукі брудзяняць цела, і грэбуюць уладаю, і блявузґаюць на славутых.

Та сам архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: Нехай докорить тобі Господь!

Міхайла архангіл, як, ходаючыся зь дзявалам, сьперачаўся за цела Масеява, ня важыўся вымавіць лайлівага рассудку на яго, але сказаў: «Спадар згане цябе».

А ці зневажають те, чого не знають, а коли що знають від природи — як ті безсловесні тварини — то й тим себе гублять.

А гэтыя лаяць тое, чаго ня знаюць; а што з прыроды знаюць, як неразумная жывёла, тым псуюцца.

Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна та погрузли в обмані нагороди Валаама, і загинули в бунті Корея.

Бяда ім! бо пайшлі дарогаю Каінавай, і ўдаюцца ў вабмылу Валаамову за заплату, і гінуць у праціўленьню Коравым.

Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це — безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням,

Гэткія бываюць скаламі падводнымі на вашых гасьцінах міласьці: гасьцюючы з вамі, бяз страху пасуць сябе; булакі бязводныя, ношаныя вятрамі, восенскія дзервы, бясплодныя, двойчы памерлыя, выкараненыя;

бурхливі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зорі, для яких навіки зберігається морок темряви.

Шалёныя хвалі морскія, што шумуюць сорамамі сваімі, зоры блудныя, каторым захавана цемрадзь цямноты на вечнасьць.

Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих [ангелів],

Празь іх праракаў Энох, сёмы ад Адама, кажучы: «Вось, ідзець Спадар ізь мірыядамі сьвятых Сваіх,

щоб учинити суд над усіма й звинуватити кожну душу в усіх вчинках їхньої безбожності, які вони безбожно накоїли, і за всі жорстокі [слова], які говорили проти Нього безбожні грішники!

Учыніць суд над усімі і вінаваць усіх бязбожных ізь іх за ўсі ўчынкі бязбожнасьці, каторыя яны ўчынілі бязбожна, і за ўсі каляныя словы, што мовілі на Яго бязбожныя грэшнікі».

Це ті, які ремствують, нарікають на долю, ходять за своїми пожадливостями, а їхні уста говорять зухвале; вони підлещуються задля користі.

Гэта мурмялі, нараканьнікі, подле сваіх жадлівасьцяў ходзячыя, вусны іхныя вымаўляюць велягурыстыя словы, падлыгуючы асобам дзеля карысьці.

А ви, улюблені, пам’ятайте слова, які раніше сказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

Але вы, умілаваныя, памятуйце словы, сказаныя наперад апосталамі Спадара нашага Ісуса Хрыста,

котрі звіщали вам: Останнім часом будуть кепкуни, які ходитимуть за своїми безбожними пожаданнями.

Каторыя казалі вам, што ў вапошнім часе будуць насьміханьнікі, подле сваіх собскіх жадлівасьцяў ходзячыя ў бязбожнасьці.

Це ті, які порушують єдність; вони душевні, а Духа не мають.

Гэта тыя, што аддзяляюць сябе, душэўныя, духа ня маючыя.

Ви ж, улюблені, збудовуйте себе вашою найсвятішою вірою, моліться у Святому Дусі.

Але вы, умілаваныя, будуючы сябе на найсьвятшай веры сваёй, у Духу Сьвятым молячыся,

Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милості нашого Господа Ісуса Христа для вічного життя,

Заховуйце сябе ў міласьці Божай, спадзяючыся міласэрдзя ад Спадара нашага Ісуса Хрыста да вечнага жыцьця.

та будьте милосердними до тих, хто вагається!

І адным, што сумляюцца, спагадайце;

Інших спасайте, вириваючи з вогню, а ще до інших будьте милосердними зі страхом, відчувайте ненависть навіть до одягу, опоганеного тілом.

А другіх спасайце страхам, выхапляючы з агню, ненавідзячы нават адзецьце, сплямленае целам.

А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, —

А Таму, Каторы можа захаваць вас без спатыкненьня і пастанавіць перад славаю Сваёй беззаганнымі з радасьцяй,

єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, — слава, велич, сила та влада раніше всякого віку, і нині, і на всі віки! Амінь [1].

Адзінаму, мудраму Богу, Спасу нашаму перазь Ісуса Хрыста Спадара нашага, слава, вялічча, сіла а ўлада перш усяго веку і цяпер і на ўсі вякі. Амін.

« 1 глава 1 глава »