Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Яна Станкевіча

Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю, [1]

Паўла, нявольнік Божы й апостал Ісуса Хрыста, подле веры абраных Божых і супоўнага знацьця праўды, каторая подле набожнасьці,

в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, в Якому немає неправди.

У надзеі жыцьця вечнага, Каторае Бог, што ня можа маніць, абяцаў перад вякамі часу,

Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, —

А ў сваім часе зьявіў Слова Свае ў вагалашэньню, каторае даверана імне подле расказаньня Спаса нашага Бога,

до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.

Ціту, праўдзіваму дзяцяці подле супольнае веры: ласка а супакой ад Бога Айца а Хрыста Ісуса, Спаса нашага.

Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:

Дзеля таго я пакінуў цябе ў Крыце, каб ты мог балей упарадкаваць, што засталося неўпарадкаванае, і прызначыў старшых у кажным месьце, як я расказаў табе:

коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.

Калі хто беззаганны, муж аднае жонкі, мае дзеці верныя, не вінаваныя ў бязулстве або ў непакоры.

Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,

Бо нагляднік мае быць беззаганны, як вернік Божы, не самадыйны, не гняўлівы, не адданы віну, ня бітун, не прагавіты на несправядлівыя прыбыткі,

але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,

Але гасьцінны, любячы дабро, разумны, справядлівы, сьвяты, уздзержлівы,

який дотримується вірних принципів згідно з ученням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.

Каторы дзяржыцца вернага слова, як быў наўчаны, каб быў дуж захочаваць а навучаць здарова, пераконаваць праціўнікаў.

Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,

Бо ё шмат і непакорных, пустамлёнаў і ашуканцаў, асабліва з абразаньня,

яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.

Каторым надабе зачыніць рот, каторыя пераварачаюць цзлыя дамы, вучачы рэчаў дзеля нягоднага прыбытку, каторых ня надабе вучыць.

Сказав один із них — їхній власний пророк: Критяни — постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.

Адзін ізь іх, собскі прарока іхны, сказаў: «Крытанцы заўсёды манюкі, благія дзікія зьвяры, жарлівыя, ляныя».

Це свідчення правдиве. Із цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,

Сьветчаньне гэта праўдзівае, затым гань іх стродка, каб яны былі здаровыя ў веры,

не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.

Не ўважалі на жыдоўскія байкі і расказаньні людзёў, што перакручуюць праўду.

[Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.

Усе чыстае чыстым; а забрудзяненым а няверным нічога няма чыстага, але розум і сумленьне іхнае забрудзяненыя.

Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.

Яны вызнаюць, што знаюць Бога, але ўчынкамі выпіраюцца, будучы гідкія а непаслухменыя а няздольныя да ніякага добрага ўчынку.

« 4 глава 2 глава »