Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Под редакцией Кулаковых

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

Видя, что многие уже принялись описывать события, которые произошли у нас

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

и о которых мы узнали от тех, что были с самого начала их очевидцами и затем стали служителями слова,1

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

решил и я, тщательно изучив всё, как оно происходило,2 описать это по порядку для тебя, досточтимый Феофил,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

чтобы ты лучше узнал, насколько достоверно всё то, в чем ты был наставлен.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был некий священник по имени Захария; он нес свое служение в Авиевой смене недельных служб. Его жена, которую звали Елизавета, также происходила из священнического рода.3

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Оба они были праведными в глазах Божиих, живя безупречно по всем заповедям и установлениям Господним.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Но у них не было детей: Елизавета была бесплодной, и уже достигли они преклонного возраста.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

Однажды, когда Захария в порядке очередности совершал свое священническое служение перед Богом,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

ему, как было принято среди священников, выпало по жребию войти в Святилище Господне и курить благовония,

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

а весь народ во время курения благовоний молился вне Храма.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

И явился Захарии ангел Господень, он стоял по правую сторону жертвенника, на котором курились благовония.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Растерялся и смутился Захария, увидев ангела, и охватил его страх.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария: твоя молитва услышана! Жена твоя Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

И будешь ты радоваться и ликовать, и многие будут рады его рождению.

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

Ибо он будет велик в глазах Господа, не будет пить ни вина, ни крепких напитков и преисполнится Духом Святым еще до рождения своего,4

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

и обратит5 многих из сыновей Израиля к Господу, Богу их.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Это он, исполненный духом и силой Илии, будет идти впереди Господа, чтобы примирить отцов с детьми6 своими, а непокорных привести к образу мыслей праведных, приготовить народ, который был бы угоден Господу».7

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Захария же сказал ангелу: «Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я стар и жена моя уже в годах».

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

«Я — Гавриил, стоящий в присутствии Бога,8 — ответил ему ангел, — и послан говорить с тобой и принести тебе эту радостную весть.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

Но вот за то, что ты не поверил моим словам, которые исполнятся в свое время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, пока не сбудется это».

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Народ же тем временем ждал Захарию и недоумевал, почему он так долго задерживается в Святилище.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Когда наконец он вышел, то говорить ни с кем не мог. И люди поняли, что в Святилище было ему видение. Он же объяснялся с ними одними жестами, оставаясь немым.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

И как только подошли к концу дни его служения в Храме, он вернулся к себе домой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

[24-25] Вскоре после этого жена его, Елизавета, зачала и первые пять месяцев провела в полном уединении. «Господь это сделал для меня, — говорила она, — Он позаботился9 о том, чтобы снять с меня позор перед людьми».

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

На шестой месяц после видения Захарии ангел Гавриил был послан Богом в галилейский город Назарет

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

к деве, обрученной с человеком по имени Иосиф из рода Давидова.10 Звали эту деву Мария.11

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

И, войдя к ней, Гавриил сказал: «Радуйся!12 С тобой Господь, ты удостоилась Его особой милости!»

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

Эти слова очень смутили ее, и она старалась понять, что могло бы означать такое приветствие.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

Тогда ангел сказал ей: «Не бойся, Мария! Ты обрела особую милость13 у Бога.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

И ты зачнешь, и родишь Сына, и дашь Ему имя Иисус.14

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

Он будет велик, и назовут Его Сыном Всевышнего; Господь Бог даст Ему престол Давида, праотца Его.

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Он будет царствовать над потомками Иакова15 вечно, и Царству Его не будет конца».

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

«Как же это возможно, если я еще не замужем?» — спросила Мария у ангела.

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

«Дух Святой снизойдет на тебя, — ответил ей ангел, — и сила Всевышнего тебя осенит,16 а потому и Святое Дитя, рожденное тобою, будет названо Сыном Божьим.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

Знай, что и Елизавета, родственница твоя, несмотря на свою старость, также ждет сына: она уже на шестом месяце, хотя ее и называли бесплодной.

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Ибо для Бога нет ничего невозможного».17

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

«Ты видишь, — сказала Мария, — я готова служить Господу;18 пусть будет так, как ты сказал». И ангел оставил ее.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

Вскоре после этого Мария собралась и спешно отправилась в город, расположенный в нагорье Иудеи.

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

Она вошла в дом Захарии и приветствовала Елизавету.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

И как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок во чреве ее встрепенулся. Исполнилась тогда Елизавета Духом Святым

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

и громко воскликнула: «Благословенна ты более всех женщин, и благословен плод чрева твоего!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

И откуда мне такое счастье? Ко мне пришла мать Господа моего!

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Знай же, в тот миг, когда я услыхала твое приветствие, встрепенулся от радости ребенок во чреве моем.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

Как блаженна19 поверившая, что20 исполнится сказанное ей Господом!»

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Тогда Мария сказала: «Превозносит душа21 моя Господа,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

и дух мой ликует и радуется Богу, Спасителю моему,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

ибо Он удостоил вниманием рабу Свою, такую ничтожную. И отныне все поколения людей будут называть меня блаженной,

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

ибо великое совершил для меня Сильный. Свято имя Его,

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

и милость Его — из рода в род к почитающим22 Его.

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Явил Он мощь руки Своей, рассеял возомнивших о себе гордецов,23

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

свергнул сильных с престолов их и возвысил униженных.

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

Голодающих Он насытил благами, а богатых отослал ни с чем.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

Он пришел на помощь Израилю, слуге Своему, не забыв о милости,24 —

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

как и обещал праотцам нашим, — о вечной милости к Аврааму25 и потомкам его».

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Мария пробыла у Елизаветы около трех месяцев, а затем вернулась домой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Елизавете же пришло время родить, и родила она сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

Ее соседи и родственники услышали о том, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с нею.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

На восьмой день они пришли совершить обрезание ребенку и собирались назвать его по отцу Захарией.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

Однако Елизавета возразила: «Нет, назовем его Иоанном».

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

«Но ведь в твоей родне нет никого с таким именем!» — сказали ей собравшиеся.

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

И с помощью знаков стали спрашивать у отца, какое имя он хотел бы дать сыну.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

Попросив дощечку, Захария, ко всеобщему удивлению, написал: «Имя ему Иоанн».

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И тотчас к нему вернулась речь: он заговорил и стал славить Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Благоговейный трепет охватил тогда всех его соседей, и молва о том, что случилось, распространилась по всей горной Иудее.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

И все, кто слышал о происшедшем, хранили это у себя в сердце и спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — ведь над ним26 явно была рука Господня.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

Тогда отец Иоанна Захария, исполненный Святого Духа, произнес пророческие слова:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

«Благословен Господь, Бог Израиля, ибо Он пришел и принес искупление27 народу Своему,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

и дал нам могущественного Спасителя28 из дома Давида, слуги Своего.

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

Так и обещал Он издавна,29 когда говорил устами святых пророков30 Своих,

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

что спасет нас от врагов наших и от рук всех ненавидящих нас

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

и что, помня святой Завет31 Свой, явит милость отцам нашим.

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

[73-74] Клятвенно заверил Он Авраама, праотца нашего, что мы, избавленные от рук врагов своих, сможем безбоязненно служить Ему

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

в святости и праведности перед лицом Его во все дни жизни нашей.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

А ты, дитя, пророком Всевышнего станешь именоваться, ибо будешь идти перед Господом, чтобы проложить путь Ему

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

и привести народ Его к познанию спасения через прощение грехов народа сего.

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

По любви и милосердию32 Бога нашего Восходящее Светило посетит33 нас свыше,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

чтобы просветить живущих во тьме и тени смертной и направить нас на путь мира».

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

А ребенок рос и укреплялся духом;34 жил он в пустыне35 до дня явления его народу израильскому.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: так как уже многие попытались составить рассказ/отчет о делах, свершившихся среди нас, 2 как передали нам те, которые стали от начала очевидцами и служителями слова.

3 [2] — Букв.: исследовав всё с самого начала.

5 [3] — Букв.: из дочерей Аароновых.

15 [4] — Или: уже во чреве матери своей.

16 [5] — См. в Словаре Обращение.

17 [6] — Букв.: обратить сердца отцов к детям.

17 [7] — Букв.: приготовленный для Господа.

19 [8] — Или: находящийся в окружении Божием.

24 [9] — Букв.: Он посмотрел (благосклонно на меня).

27 [10] — См. в Словаре Давид.

27 [11] — Букв.: Мариам; «Мария» и «Мариам» — греч. формы евр. имени «Мириам».

28 [12] — Или: приветствую.

30 [13] — Или: обрела благодать. См. в Словаре Благодать.

31 [14] — Иисус — греч. форма евр. имени «Йехошуа» или «Йешуа», что значит «Господь Спаситель».

33 [15] — См. в Словаре Иаков.

35 [16] — Или: словно тень найдет на тебя.

37 [17] — Друг. возм. пер.: потому что у Бога не будет бессильным/бездейственным ни одно слово/дело.

38 [18] — Букв.: смотри, (я) раба Господня.

45 [19] — См. в Словаре Блаженный.

45 [20] — Или: потому что.

46 [21] — См. в Словаре Душа.

50 [22] — Или: боящимся.

51 [23] — Или: рассеял тех, кто надменен в своих сокровенных помышлениях.

54 [24] — Или: в память о милости.

55 [25] — См. в Словаре Авраам.

66 [26] — Букв.: с ним.

68 [27] — См. в Словаре Искупление.

69 [28] — Букв.: Он поднял для нас рог спасения/избавления; см. Пс 18 (17):3.

70 [29] — Или: от вечности.

70 [30] — См. в Словаре Пророк.

72 [31] — См. в Словаре Завет.

78 [32] — Или: по милосердному сердцу.

78 [33] — В некот. рукописях: посетило.

80 [34] — Друг. возм. пер.: посредством Духа.

80 [35] — См. в Словаре Пустыня.

« 16 глава 2 глава »