Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати коленам, находящимся в рассеянии, — радоваться!

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Всякий раз, когда впадете в различные искушения, сочтите это для себя великой радостью, братья мои,

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

зная, что испытание вашей веры производит терпение.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Но терпение пусть имеет совершенное действие, чтобы были вы совершенны и неповреждённы, без всякого недостатка.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Если же у кого из вас недостает мудрости, да просит у Бога, дающего всем просто и не укоряя, и будет дано ему.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Но да просит в вере, ни мало не сомневаясь; ибо сомневающийся подобен волне морской, поднимаемой ветром и колеблемой.

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

Пусть не думает такой человек, что он получит что-либо от Господа.

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

Муж с раздвоенной душой не твёрд во всех путях своих.

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

Брат униженный да хвалится высотою своей,

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

а богатый — унижением своим, потому что, как цвет на траве, пройдет он.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Ибо восходит солнце со зноем и иссушает траву, и цвет её опадает, и красота вида её погибает: так увянет и богатый в путях своих.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Блажен муж, который переносит искушение, потому что, став испытанным, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

В искушении пусть никто не говорит: меня искушает Бог. Ибо Бог недоступен искушению злом и Сам не искушает никого.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

Но каждый подвергается искушению, увлекаемый и обольщаемый собственной похотью.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Затем похоть, зачав, рождает грех, а грех, будучи совершен, порождает смерть.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Не обманывайтесь, братья мои возлюбленные.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Всякое даяние доброе и всякий дар совершенный нисходит свыше от Отца светов, у Которого нет изменения и ни тени перемены.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Он, восхотев, родил нас словом истины, чтобы нам быть неким начатком Его созданий.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Знайте, братья мои возлюбленные: да будет всякий человек скор на слышание, медлен на слова, медлен на гнев;

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

ибо гнев человека не творит правды Божией.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Поэтому, отложив всякую нечистоту и остаток злобы, в кротости примите насажденное в вас слово, могущее спасти души ваши.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Будьте же исполнителями слова, а не только слушателями, обманывающими самих себя,

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

потому что, если кто слушает слово и не исполняет, тот подобен человеку, рассматривающему природные черты лица своего в зеркале.

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

Посмотрел он на себя и ушел, и тотчас забыл, каков он.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Но, кто вникнет в закон совершенный, закон свободы, и пребудет в нём, будучи не слушателем забывчивым, но исполнителем дела, тот блажен будет в выполнении дела.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Если кто думает, что он благочестив, и не обуздывает языка своего, но обманывает сердце свое, — благочестие того бесполезно.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

Благочестие чистое и непорочное пред Богом и Отцом есть то, чтобы посещать сирот и вдов в скорби их, хранить себя неосквернёнными от мира.

« 28 глава 2 глава »