1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павел, волею Божиею призванный апостол Христа Иисуса, и Сосфен брат,

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

церкви Божией, находящейся в Коринфе, освященным во Христе Иисусе, призванным святым, со всеми, призывающими во всяком месте имя Господа нашего Иисуса Христа, их Господа и нашего, —

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Благодарю всегда за вас Бога; за благодать Божию, данную вам во Христе Иисусе,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

потому что вы всем обогащены были в Нем: всяким словом и всяким познанием,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

поскольку свидетельство Христово было утверждено в вас,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

так что вы не имеете недостатка ни в каком даровании, ожидая откровения Господа нашего Иисуса Христа,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Который и утвердит вас до конца безупречными в день Господа нашего Иисуса Христа.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Верен Бог, Которым вы были призваны в общение Сына Его, Иисуса Христа, Господа нашего.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Призываю вас, братья, именем Господа нашего Иисуса Христа, чтобы вы все говорили одно и то же, и не было между вами разделений, но чтобы вы прочно были в одном и том же умонастроении и в тех же мыслях,

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Ибо от домашних Хлои стало мне известно о вас, братья, что между вами есть споры.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Говорю я о том, что каждый из вас говорит: я Павлов, а я Аполлосов, а я Кифин, а я Христов.

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Неужели разделился Христос? Разве Павел был распят за вас? Или во имя Павла вы были крещены?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Благодарю Бога, что я никого из вас не крестил, кроме Криспа и Гаия,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

чтобы кто не сказал, что во имя мое вы были крещены.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Крестил же я и дом Стефанаса. Больше я не знаю, крестил ли я кого другого.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Ибо не послал меня Христос крестить, но благовествовать, не в премудрости слова, чтобы не упразднён был крест Христов.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Ибо слово о кресте для погибающих есть безумие, для нас же, спасаемых, есть сила Божия.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Ибо написано: Погублю мудрость мудрецов, и разум разумных отвергну.

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Где мудрец? Где книжник? Где совопросник века сего? Не обратил ли Бог мудрость мира в безумие?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Ведь поскольку мир своей мудростью не познал Бога в премудрости Божией, — благоугодно было Богу безумием проповеди спасти верующих.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Ибо и Иудеи требуют знамений, и Еллины ищут мудрости,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

мы же проповедуем Христа распятого, для Иудеев соблазн, а для язычников безумие,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

для самих же призванных, как Иудеев, так и Еллинов, Христа — Божию силу и Божию премудрость,

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

потому что безумное Божие мудрее людей, и немощное Божие сильнее людей.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Ибо смотрите, братья, на призвание ваше: не много мудрых по плоти, не много сильных, не много благородных.

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

Но безумное мира избрал Бог, чтобы посрамить мудрых, и немощное мира избрал Бог, чтобы посрамить сильное,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

и безродное мира и уничиженное избрал Бог, и не-сущее, чтобы упразднить сущее,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

дабы не похвалилась пред Богом никакая плоть,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Но от Него — вы во Христе Иисусе, Который стал премудростью для нас от Бога, и праведностью и освящением и искуплением,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

чтобы, как написано: хвалящийся да хвалится Господом.

« 16 глава 2 глава »