2 Хронік 1 глава — Українська Біблія. Турконяк → Толкование Далласской семинарии

Друга книга хроніки
Українська Біблія. Турконяк → Толкование Далласской семинарии

¹ І Соломон, син Давида, закріпився на своєму царському престолі, і його Господь Бог був з ним і підняв його до висот. [1]

² І сказав Соломон усьому Ізраїлю, тисячникам, сотникам, суддям і всім володарям перед Ізраїлем, головам родів по батьківській лінії,

³ і вирушив Соломон і все зібрання з ним до високого місця, що в Ґаваоні, де був намет Божого свідчення, який зробив Мойсей, Господній раб, у пустелі.

⁴ Оскільки Божий ковчег Давид переніс з міста Каріятіарім, бо підготував для нього намет у Єрусалимі,

⁵ і мідний жертовник, який зробив Веселеїл, син Урії, сина Ора, був там перед Господнім наметом, — його відшукав Соломон і громада.

⁶ І там на мідному жертовнику, що в наметі, Соломон приніс перед Господом жертви, він приніс на ньому тисячу всепалень.

⁷ Тієї ночі Бог з’явився Соломонові й сказав йому: Проси, що бажаєш, щоб тобі Я дав.

⁸ А Соломон промовив до Бога: Ти зробив велике милосердя з Давидом, моїм батьком, і поставив мене царем замість нього.

⁹ Тепер же, Господи Боже, нехай вірним виявиться Твоє Ім’я на Давиді, моєму батькові, бо Ти мене поставив царем над народом, який численний, наче пил землі.

¹⁰ Тепер дай мені мудрості та розуму, і виходитиму перед цим народом, і входитиму. Адже хто судитиме цей Твій великий народ!

¹¹ І промовив Бог до Соломона: Тому що це було у твоєму серці, і ти не попросив багатства, того, що на потребу, ані слави, ані душі ворогів, і ти не попросив довгого віку життя, а попросив собі мудрості та розуму, щоб судити Мій народ, над яким Я тебе поставив царем,

¹² то даю тобі мудрість, розум, багатство і те, що потрібне, і дам тобі славу, оскільки не було подібного до тебе між царями, які були перед тобою, і такого не буде після тебе!

¹³ І Соломон пішов з високих місць, що в Ґаваоні, з-перед намету свідчення, до Єрусалима і зацарював над Ізраїлем.

¹⁴ Соломон зібрав колісниці та коней, і було в нього тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч коней. Він залишив їх у містах для колісниць, а народ із царем були в Єрусалимі.

¹⁵ Цар зробив срібло і золото в Єрусалимі, наче каміння, а кедри в Юдеї, наче шовковиці, яких безліч на рівнині.

¹⁶ І виходили коні Соломона з Єгипту, і ціна купців царських була такою: йдучи, купували,

¹⁷ приходили і виходили з Єгипту, одна колісниця за шістсот срібних і кінь за сто п’ятдесят. І так для всіх царів хетів і царів Сирії доставляли їхніми руками.

¹⁸ І Соломон сказав збудувати дім Імені Господа і дім для його царства.

Толкование Далласской семинарии

I. Царствование Соломона (главы 1−9)

А. Мудрость и процветание Соломона (глава 1)

2Пар 1:1−6. С самого начала своего правления Соломон установил твердый контроль над всем царством. Это оказалось возможным, потому что Бог… был с ним и благословлял его.

Мы читаем о том, что царь и вожди Израиля отправились в паломничество в Гаваон — к скинии собрания, чтобы совершить жертвоприношения на медном жертвеннике, сделанном Веселеилом (Исх 31:11) под руководством Моисея (Исх 38:17); этот жертвенник все еще оставался в Гаваоне (1Пар 16:39−40; Исх 38:1−17). Ковчег Божий, однако, уже находился в Иерусалиме, перенесенный туда из Кириаф-Иарима Давидом («Перемещения ковчега завета»; 1 Дар. 6).

Вознеся Господу тысячу всесожжения, Соломон и вожди народа тем заявили о своей преданности Ему (стих 6).

2Пар 1:7−13. И в ответ Бог… явился… Соломону… в ту же ночь (очевидно, во сне; сравните 3Цар 3:5) и предложил царю просить у Него, что он захочет. Сознавая свою молодость и неопытность (1Пар 22:5; 29:1), Соломон не был уверен в своей способности править народом столь же многочисленным (по его выражению), как пыль на земле (сравните Быт 13:16, где схожий образ употреблен Самим Богом), над которым его, однако, воцарил Господь. И вот для того, чтобы ему успешно управлять сим народом (стих 10), Соломон просит у Бога премудрость (евр. хокмах подразумевает проницательность, интуицию и рассудительность) и знание (мадда означает практические познания и умение, необходимые для совершения повседневных дел).

Бескорыстный характер Соломоновой просьбы побудил Бога обещать ему не только просимое им, но и гораздо больше: богатство… и славу, каких не знал и не узнает никто другой из царей Израиля (стихи 11−12; сравните 1Пар 29:25).

2Пар 1:14−17. В подтверждение верности Господа данному Им обещанию летописец перечисляет все то, что свидетельствовало о «материальных благословениях» царя Соломона свыше. У него было: тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч всадников (впрочем, употребленное здесь слово парасим, переведенное как «всадников», может означать и «коней»), которые находились в колесничных городах (сравните 3 Дар. 9:19) и… в Иерусалиме. Не представляется возможным установить, какие именно города были «колесничными», хотя предполагают (на основании 3Цар 9:15), что это были Гацор, Газер и Мегиддо.

Прибегая к гиперболе, летописец утверждает, что серебро и золото уподобились в царствование Соломона простым камням, а кедр ценился не больше древесины фиговых деревьев, в обилии произраставших в низменных местах западных предгорий.

Кроме того, Соломон с большой выгодой для себя ввозил в Израиль упомянутых коней и колесницы. Он ввозил их из Египта (и, может быть, из Малой Азии), а также из Кувы (предполагают, что речь идет о Киликии, располагавшейся в южной части современной Турции). За колесницу Соломон платил около 8, а за коня около 2 кг серебра. Часть коней и колесниц он оставлял для себя, а часть перепродавал царям Хеттейским и… Арамейским.

С какого-то момента Соломон, очевидно, забыл, о предостережении будущим царям Израиля, содержащимся во Втор 17:16−17, чтобы не обзаводились чрезмерный количеством коней, серебра и золота, ибо в накопительстве такого рода — угроза соблазна больше полагаться на богатство и связанное с ним могущество, чем на Господа Бога.