Єзекіїла 1 глава

Книга пророка Єзекіїля
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

І сталося, що в тридцятому році, у четвертому місяці, на п’ятий день місяця я був посеред полонених біля ріки Ховар, і відкрилося небо, і я побачив Божі видіння.

Это было в тридцатый год, на пятый день четвертого месяца, когда я был среди переселенцев у потока Кевар: открылись небеса и явились мне видения Божии.

У п’ятий день місяця — це п’ятий рік полону царя Йоакима,

На пятый год пленения царя Йояхина, в пятый день месяца,

було Господнє слово до Єзекіїла, сина Вузія, священика, у землі халдеїв біля ріки Ховар. І була на мені Господня рука,

было слово Господне к священнику Иезекиилю, сыну Бузи, который был тогда в стране халдеев, у потока Кевар; и была на нем рука Господня.

і я побачив, як ось з півночі йшов вітер, що несе, і в ньому велика хмара, і світло довкола нього та вогонь, що виблискував, а посеред нього, як видіння бурштину посеред вогню, а в ньому — світло.

Видел я, как с севера налетел могучий ветер с огромной тучей и сверкающими молниями, а вокруг него — сияние, а в середине его сверкало нечто вроде янтаря.

А в середині — наче подоба чотирьох живих істот. І це їхній вигляд: у них подоба людини,

Были посреди него четверо живых существ, на вид подобных людям.

чотири обличчя в однієї і чотири крила в іншої.

Но было у них по четыре лица и по четыре крыла;

Їхні ноги прямі, і їхні ноги оперені, й іскри, як поблискування міді, і їхні крила легкі.

ноги у них прямые, и на них словно бычьи копыта, сверкающие, как блестящая бронза;

І людська рука під їхніми крилами на чотирьох їхніх сторонах. І їхні обличчя в чотирьох,

а по четырем сторонам были у них под крыльями человеческие руки.

коли вони ходили, не поверталися, — кожний ішов перед своїм обличчям.

Их крылья соприкасались друг с другом, и во время шествия они не оборачивались, а шли, куда смотрели их лица.

Ось подоба їхніх облич: обличчя людини і обличчя лева з правого боку в чотирьох, і обличчя теляти з лівого боку в чотирьох, і обличчя орла в чотирьох.

С правой стороны у всех четырех лицо человеческое и лицо львиное, а с левой стороны у всех четырех — лицо бычье и, у всех четырех, лицо орлиное —

І їхні крила простерті догори в чотирьох, у кожного два злучені до себе, і два покривали над їхнім тілом.

такие у них лица. А крылья воздеты вверх, так что два крыла касались других животных по обеим сторонам, а два крыла покрывали тело.

І кожен ходив перед своїм обличчям. Куди тільки йшов дух, ішли вони, і не поверталися.

Каждое шло туда, куда смотрело лицо — куда хотел Дух, туда и шли, и во время шествия не оборачивались.

А посеред живих істот — видіння, наче вогняного палаючого вугілля, наче вигляд світильників, що повертаються, посеред істот і світло вогню, і з вогню виходила блискавиця.

Эти существа были подобны раскаленным углям и горящим факелам; между существами пробегало пламя, от него исходило сияние, и молнии били из огня.

И сами эти существа с быстротой молнии перемещались туда и сюда.

І я побачив, і ось одне колесо на землі поблизу чотирьох істот.

Я смотрел на этих существ, и увидел четыре колеса на земле, по одному перед каждым из них.

І вигляд коліс — наче вигляд берилу, і одна подоба в чотирьох, і їх діло було, немовби колесо в колесі.

На вид и по своему составу они словно из кристалла, на вид и по составу они одинаковы, причем внутри каждого колеса находилось другое колесо.

На чотири свої сторони вони ходили, не поверталися, коли йшли, — ні вони,

Они двигались в любую из четырех сторон, и при движении не поворачивали.

ні їхні спини; і в них була висота. І я побачив їх, і їхні спини, повні очей довкола в чотирьох.

Высоки и ужасны их ободья, и ободья их усеяны глазами — все четыре.

Коли ж живі істоти йшли, то йшли поблизу них і колеса, а коли істоти піднімалися із землі, то піднімалися й колеса.

Когда приходили в движение те существа, то двигались и колеса, а когда существа отрывались от земли, отрывались и колеса.

Де тільки була хмара, там дух, щоб іти. Йшли живі істоти та колеса, і вони підіймалися з ними, тому що в колесах був дух життя.

Куда двигался Дух, туда и они, и куда бы ни направился Дух, подле него поднимались и колеса, ибо в них был дух тех существ.

Коли вони йшли, то йшли, коли вони ставали, то ставали, а коли вони підносилися із землі, то підіймалися з ними, бо в колесах був дух життя.

Когда двигались одни, то двигались и другие, а когда останавливались одни, то останавливались и другие, и когда существа поднимались, то поднимались подле них и колеса, ибо дух существ был в колесах.

І над головою тих істот — подоба, наче небозвід, як вигляд кристалу, який простягався над їхніми крилами вгорі.

А то, что было поверх существ, походило на свод из сияющего льда, раскинутый прямо у них над головами.

А під небозводом розпростерті їхні крила, які торкалися одні одних, у кожного два, що покривали їхні тіла.

Прямо под сводом сходились их крылья, так, что одно касалось другого, а другие два крыла покрывали у каждого его тело.

І я чув шум їхніх крил, коли вони ходили, наче гул великої води. І коли вони стали, їхні крила спочивали.

И слышен был мне шум от их крыльев, как рокот водопада, как гром Всесильного, грохот бури и крик войска — когда они двигались. А когда останавливались, то опускали крылья.

І ось голос понад небозводом, що був над їхньою головою.

И звучал голос со свода, что был у них над головами, когда они останавливались и опускали крылья.

На ньому — подоба престолу, як вигляд каменя сапфіра, а над подобою престолу — подоба, наче вигляд людини вгорі.

Над сводом, что был у них над головами, было нечто, на вид подобное престолу из сапфира, а на престоле восседал Некто, подобный на вид человеку.

І я побачив, наче вигляд бурштину від подоби стегон і вище, а від подоби стегон і аж до долу я побачив, наче вигляд вогню, і його світло — довкола.

Я увидел, что оттуда, где у Него был бы пояс, и выше, Он словно из расплавленного янтаря, и весь окружен огнем, а ниже Он был словно из огня, и окружен сиянием.

Наче вигляд райдуги, коли є в хмарі в дні дощу, таким є видіння світла довкола. Це видіння подоби Господньої слави. І я побачив, і я падаю долілиць, і я почув голос, що говорив.

Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаках в дождливый день.

« 5 глава 2 глава »