2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

Павел, по воле Божьей ставший апостолом Христа Иисуса, чтобы возвещать о той жизни, которую Он нам обещал во Христе Иисусе —

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

Тимофею, возлюбленному сыну. Благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего!

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

Продолжая дело моих предков, я добросовестно служу Богу и благодарю Его, когда днем и ночью непрестанно вспоминаю тебя в молитве.

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

Желанная встреча с тобой наполнила бы меня радостью. Я ведь помню о твоих слезах,

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

не забываю и о непритворной вере, которая есть у тебя: прежде жила она в бабушке твоей Лоиде и в матери Эвнике — я уверен, что живет она и в тебе.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

Именно поэтому я напоминаю тебе: ты получил Божий дар, когда я возложил тебе на голову руки — поддерживай этот огонь!

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

Ведь не духом страха наделил нас Бог, но духом силы, любви и благоразумия.

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

Так что не стыдись свидетельствовать ни о Господе нашем, ни обо мне, Его узнике. Раздели мои страдания за Евангелие — и Бог придаст тебе сил.

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

Он спас нас и обратил к нам Свой святой призыв, но не по нашим заслугам, а по Собственному замыслу и по благодати, которую даровал нам во Христе Иисусе прежде всех веков и времен,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

а открыл только теперь, когда явился Спаситель наш Христос Иисус. Он уничтожил смерть и зажег евангельский свет нескончаемой жизни —

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

и я поставлен вестником, апостолом и учителем, несущим эту весть.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

Вот потому я и терплю такие страдания, но стыдиться мне нечего: знаю, Кому доверился. Я вручил Ему свой залог и уверен, что Он способен его сохранить до Последнего Дня.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

С верой и любовью во Христе Иисусе я преподал тебе образец здравого учения —

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

сохраняй же этот благой залог силой Духа Святого, живущего в нас.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Ты знаешь, что все в провинции Асия от меня отвернулись, и Фигел с Гермогеном в том числе.

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

Да будет милостив Господь к дому Онесифора, он часто ободрял меня, не стыдясь того, что я узник,

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

а когда он оказался в Риме, то спешно меня разыскал.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

Пусть Господь будет к нему милостив в Последний День (а как он помог нам в Эфесе, ты знаешь лучше меня)!

« 6 глава 2 глава »