Йова 1 глава

Книга Йова
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

У країні Авсітіди був один чоловік на ім’я Йов, і той чоловік був праведний, непорочний, справедливий, побожний, який віддалявся від усякого злого діла.

Человек некий бяше во стране авситидийстей, емуже имя иов, и бе человек он истинен, непорочен, праведен Богочестив, удаляяся от всякия лукавыя вещи.

Було ж у нього сім синів і три дочки.

Быша же ему сынове седмь и дщери три.

І в нього була худоба — сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць, які пасуться, і дуже велике господарство, і він звершував великі справи на землі. І чоловік той був із найбільш знатних жителів сходу сонця.

И бяху скоти его, овец седмь тысящ, велблюдов три тысящы, супруг волов пять сот, и ослиц пасомых пять сот, и слуг много зело, и дела велия бяху ему на земли: и бе человек оный благороднейший сущих от восток солнца.

Коли його сини сходилися до нього, то відзначали торжество кожного дня, беручи разом із собою трьох своїх сестер, щоб їсти і пити з ними.

Сходящеся же сынове его друг ко другу, творяху пир на кийждо день, споемлюще вкупе и три сестры своя, ясти и пити с ними.

І як тільки закінчувалися дні торжества, Йов, уставши вранці, посилав і очищував їх, і приносив за них жертву за їхнім числом, і одне теля за гріхи, за їхні душі. Бо Йов казав: Щоб часом мої сини у своїй думці не вчинили зло проти Бога. І так Йов чинив усі дні.

И егда скончавашеся дние пира, посылаше иов и очищаше их, востая заутра, и приношаше о них жертвы по числу их, и телца единаго о гресе о душах их. глаголаше бо иов: негли когда сынове мои согрешиша и в мысли своей злая помыслиша противу Бога? тако убо творяше иов вся дни.

Коли настав певний день, і ось Божі ангели прийшли, щоб постати перед Господом, то диявол прийшов з ними.

И бысть яко день сей, и се, приидоша ангели Божии предстати пред Господем, и диавол прииде с ними.

І Господь запитав диявола: Звідки ти прийшов? А диявол у відповідь сказав Господу: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну.

И рече Господь диаволу: откуду пришел еси? и отвещав диавол Господеви, рече: обшед землю и прошед поднебесную, се, есмь.

А Господь йому сказав: Чи звернув ти свою увагу на Мого раба Йова? Адже немає між тими, хто на землі, такого чоловіка, як він: непорочного, праведного, побожного, який віддаляється від усякого поганого діла!

И рече ему Господь: внял ли еси мыслию твоею на раба моего иова? зане несть яко он на земли: человек непорочен, истинен, Богочестив, удаляяся от всякия лукавыя вещи.

А диявол у відповідь в присутності Господа сказав: Хіба не даром Йов вшановує Бога?

Отвеща же диавол и рече пред Господем:

Чи не Ти поставив його зовнішню огорожу — і в середині його дому, і ззовні всього, що є довкола нього? Ти поблагословив діла його рук, і Ти зробив його худобу численною на землі.

еда туне иов чтит Господа? не ты ли оградил еси внешняя его и внутренняя дому его, и яже вне всех сущих его окрест? дела же руку его благословил еси и скоты его многи сотворил еси на земли:

Але простягни Твою руку і доторкнися до всього, що він має. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя?

но посли руку твою и коснися всех, яже имать, аще не в лице тя благословит,

Тоді Господь сказав дияволові: Ось Я даю у твою руку все, що в нього є, та його самого не торкайся! І диявол відійшов від Господа.

Тогда рече Господь диаволу: се, вся, елика суть ему, даю в руку твою, но самого да не коснешися. и изыде диавол от Господа.

І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата.

И бысть яко день сей, сынове иовлевы и дщери его пияху вино в дому брата своего старейшаго.

І ось вісник прийшов до Йова, і доповів йому: Пари волів орали, і ослиці паслися, тримаючись поблизу них.

И се, вестник прииде ко иову и рече ему: супрузи волов оряху, и ослицы пасяхуся близ их:

Та розбійники, напавши, захопили їх у полон, а рабів вони повбивали мечами! Я ж сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!

и пришедше пленителие плениша их и отроки избиша мечем, и спасохся аз един и приидох возвестити тебе.

Ще коли цей говорив, прийшов інший вісник і сказав Йовові: Вогонь упав із неба і спалив овець, і так само пожер пастухів! А я сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!

Еще сему глаголющу, прииде ин вестник и рече ко иову: огнь спаде с небесе и пожже овцы и пастыри пояде подобне, спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

Ще як цей говорив, прийшов інший посланець і сказав Йовові: Кіннотники зробили проти нас три загони і оточили верблюдів, полонили їх, а рабів убили мечами! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!

Еще сему глаголющу, прииде ин вестник и рече ко иову: конницы сотвориша началства три и окружиша велблюды и плениша их и отроки избиша мечьми, спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

Ще як цей говорив, приходить інший вісник, звіщаючи Йовові: Коли твої сини і твої дочки їли та пили в їхнього старшого брата,

Еще сему глаголющу, ин вестник прииде, глаголя иову: сыном твоим и дщерем твоим ядущым и пиющым у брата своего старейшаго,

раптово здійнявся з пустелі сильний вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім завалився на твоїх дітей, і вони загинули! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!

внезапу ветр велик найде от пустыни и коснуся четырем углом храмины, и паде храмина на дети твоя, и скончашася: спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

Тож Йов, уставши, роздер свій одяг і обстриг волосся голови, і, упавши на землю, поклонився і сказав:

Тако (услышав) иов, востав растерза ризы своя и остриже власы главы своея, (и посыпа перстию главу свою,) и пад на землю, поклонися (Господеви)

Я сам нагим вийшов з лона моєї матері і нагим туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як було до вподоби Господу. Нехай Ім’я Господнє буде благословенне!

и рече: сам наг изыдох от чрева матере моея, наг и отиду тамо: Господь даде, Господь отят: яко Господеви изволися, тако бысть: буди имя Господне благословено (во веки).

У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов у нічому не згрішив перед Господом і не виявив безумності перед Богом.

Во всех сих приключившихся ему ничтоже согреши иов пред Господем, (ниже устнама своима,) и не даде безумия Богу.

« 10 глава 2 глава »