Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

В начале бе слово, и слово бе к Богу, и Бог бе слово.

Воно на початку було в Бога.

Сей бе искони к Богу:

Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.

вся тем быша, и без него ничтоже бысть, еже бысть.

У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.

В том живот бе, и живот бе свет человеком:

І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.

и свет во тме светится, и тма его не объят.

З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.

Бысть человек послан от Бога, имя ему иоанн:

Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.

сей прииде во свидетелство, да свидетелствует о свете, да вси веру имут ему.

Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.

Не бе той свет, но да свидетелствует о свете:

То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.

бе свет истинный, иже просвещает всякаго человека грядущаго в мир:

У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.

в мире бе, и мир тем бысть, и мир его не позна:

До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.

во своя прииде, и свои его не прияша.

А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.

Елицы же прияша его, даде им область чадом Божиим быти, верующым во имя его,

Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.

иже не от крове, ни от похоти плотския, ни от похоти мужеския, но от Бога родишася.

І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

И слово Плоть бысть и вселися в ны, и видехом славу его, славу яко единороднаго от Отца, исполнь благодати и истины.

Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!

Иоанн свидетелствует о нем и воззва глаголя: сей бе, егоже рех, иже по мне грядый, предо мною бысть, яко первее мене бе.

Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,

И от исполнения его мы вси прияхом и благодать воз благодать:

оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.

яко закон моисеом дан бысть, благодать (же) и истина Иисус Христом бысть.

Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його.

Бога никтоже виде нигдеже: единородный Сын, сый в лоне Отчи, той исповеда.

І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?

И сие есть свидетелство иоанново, егда послаша жидове от Иерусалима иереев и левитов, да вопросят его: ты кто еси?

І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос [1].

И исповеда и не отвержеся: и исповеда, яко несмь аз Христос.

І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!

И вопросиша его: что убо? илиа ли еси ты? И глагола: несмь. Пророк ли еси? И отвеща: ни.

Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?

Реша же ему: кто еси? да ответ дамы пославшым ны: что глаголеши о тебе самем?

Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.

Рече: аз глас вопиющаго в пустыни: исправите путь Господень, якоже рече исаиа пророк.

Були послані й від фарисеїв [2].

И посланнии беху от фарисей:

Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?

и вопросиша его и реша ему: что убо крещаеши, аще ты неси Христос, ни илиа, ни пророк?

Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,

Отвеща им иоанн, глагола: аз крещаю водою: посреде же вас стоит, егоже вы не весте:

Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!

той есть грядый по мне, иже предо мною бысть, емуже несмь аз достоин, да отрешу ремень сапогу его.

Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.

Сия в вифаваре быша об он пол иордана, идеже бе иоанн крестя.

Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

Во утрий (же) виде иоанн Иисуса грядуща к себе и глагола: се, агнец Божий, вземляй грехи мира:

Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.

сей есть, о немже аз рех: по мне грядет муж, иже предо мною бысть, яко первее мене бе:

Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!

и аз не ведех его: но да явится израилеви, сего ради приидох аз водою крестя.

І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.

И свидетелствова иоанн, глаголя, яко видех Духа сходяща яко голубя с небесе, и пребысть на нем:

Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.

и аз не ведех его: но пославый мя крестити водою, той мне рече: над негоже узриши Духа сходяща и пребывающа на нем, той есть крестяй Духом святым:

І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син.

и аз видех и свидетелствовах, яко сей есть Сын Божий.

Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.

Во утрий (же) паки стояше иоанн, и от ученик его два.

Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!

И узрев Иисуса грядуща, глагола: се, агнец Божий.

І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.

И слышаста его оба ученика глаголющаго, и по Иисусе идоста.

А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?

Обращься же Иисус и видев я по себе идуща, глагола има: чесо ищета? Она же реста ему: равви, еже глаголется сказаемо учителю, где живеши?

Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години [3].

(И) глагола има: приидита и видита. Приидоста и видеста, где живяше, и у него пребыста день той. Бе же час яко десятый.

Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.

Бе (же) андрей, брат симона петра, един от обою слышавшею от иоанна и по нем шедшею.

Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.

Обрете сей прежде брата своего симона и глагола ему: обретохом мессию, еже есть сказаемо Христос.

І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро [4].

И приведе его ко Иисусови. Воззрев же нань Иисус рече: ты еси симон сын ионин: ты наречешися кифа, еже сказается петр.

Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!

Во утрий (же) восхоте изыти в галилею: и обрете филиппа и глагола ему: гряди по мне.

Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.

Бе (же) филипп от вифсаиды, от града андреова и петрова.

Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!

Обрете филипп нафанаила и глагола ему: егоже писа моисей в законе и пророцы, обретохом Иисуса Сына иосифова, иже от назарета.

А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.

И глагола ему нафанаил: от назарета может ли что добро быти? Глагола ему филипп: прииди и виждь.

Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!

Виде (же) Иисус нафанаила грядуща к себе и глагола о нем: се, воистинну израилтянин, в немже льсти несть.

Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.

Глагола ему нафанаил: како мя знаеши? Отвеща Иисус и рече ему: прежде даже не возгласи тебе филипп, суща под смоковницею видех тя.

Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!

Отвеща нафанаил и глагола ему: равви, ты еси Сын Божий, ты еси Царь израилев.

Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!

Отвеща Иисус и рече ему: зане рех ти, яко видех тя под смоковницею, веруеши: болша сих узриши.

І Він сказав йому: Знову й знову запевняю [5] вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!

И глагола ему: аминь, аминь глаголю вам, отселе узрите небо отверсто и ангелы Божия восходящыя и нисходящыя над сына Человеческаго.

« 24 глава 2 глава »