Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,

Первое убо слово сотворих о всех, о, феофиле, яже начат Иисус творити же и учити

аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся.

даже до дне, в оньже, заповедав апостолом Духом святым, ихже избра, вознесеся:

Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже.

пред нимиже и постави себе жива по страдании своем во мнозех истинных знамениих, деньми четыредесятьми являяся им и глаголя яже о Царствии Божии:

І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, — сказав Він, — ви чули від Мене,

с нимиже и ядый повеле им от Иерусалима не отлучатися, но ждати обетования Отча, еже слышасте от мене:

бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим!

яко иоанн убо крестил есть водою, вы же имате креститися Духом святым не по мнозех сих днех.

А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?

Они же убо сошедшеся вопрошаху его, глаголюще: Господи, аще в лето сие устрояеши царствие израилево?

Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою,

Рече же к ним: несть ваше разумети времена и лета, яже Отец положи во своей власти:

але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії — і аж до краю землі!

но приимете силу, нашедшу святому Духу на вы, и будете ми свидетелие во Иерусалиме же и во всей иудеи и самарии и даже до последних земли.

Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.

И сия рек, зрящым им взятся, и облак подят его от очию их.

Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними

И егда взирающе бяху на небо, идущу ему, и се, мужа два стаста пред ними во одежди беле,

і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!

яже и рекоста: мужие галилейстии, что стоите зряще на небо? сей Иисус, вознесыйся от вас на небо, такожде приидет, имже образом видесте его идуща на небо.

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу [1].

Тогда возвратишася во Иерусалим от горы нарицаемыя елеон, яже есть близ Иерусалима, субботы имущия путь.

Прийшовши, вони увійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Филип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот [2] і Юда Яковів.

И егда внидоша, взыдоша на горницу, идеже бяху пребывающе, петр же и иаков, и иоанн и андрей, филипп и фома, варфоломей и матфей, иаков алфеов и симон зилот и иуда иаковль:

Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні].

сии вси бяху терпяще единодушно в молитве и молении, с женами и Мариею Материю Иисусовою и с братиею его.

Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав:

И во дни тыя востав петр посреде ученик, рече,

Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса,

бе же имен народа вкупе яко сто и двадесять: мужие братие, подобаше скончатися писанию сему, еже предрече Дух святый усты давидовыми о иуде, бывшем вожди емшым Иисуса:

бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.

яко причтен бе с нами и приял бяше жребий службы сея:

Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі.

сей убо стяжа село от мзды неправедныя, и ниц быв проседеся посреде, и излияся вся утроба его:

Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові.

и разумно бысть всем живущым во Иерусалиме, яко нарещися селу тому своим их языком акелдама, еже есть село крове:

Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший!

пишется бо в книзе псаломстей: да будет двор его пуст, и да не будет живущаго в нем, и епископство его да приимет ин:

Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, —

подобает убо от сходившихся с нами мужей во всяко лето, в неже вниде и изыде в нас Господь Иисус,

почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння.

начен от крещения иоаннова даже до дне, в оньже вознесеся (на небо) от нас, свидетелю воскресения его быти с нами единому от сих.

І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія,

И поставиша два, иосифа нарицаемаго варсаву, иже наречен бысть иуст, и матфиа,

та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав

и помолившеся реша: ты, Господи, сердцеведче всех, покажи, егоже избрал еси от сею двою единаго,

зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце!

прияти жребий служения сего и апостолства, из негоже испаде иуда, ити в место свое.

І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.

И даша жребия има, и паде жребий на матфиа, и причтен бысть ко единонадесяти апостолом.

« 21 глава 2 глава »