2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

Симон петр, раб и посланник Иисус Христов, равночистную с нами получившими веру в правде Бога нашего и спаса Иисуса Христа:

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

благодать вам и мир да умножится в познании Бога, и Христа Иисуса Господа нашего.

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

Яко вся нам Божественныя силы его, яже к животу и благочестию, подана разумом призвавшаго нас славою и добродетелию.

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

имиже честная нам и великая обетования даровашася, да сих ради будете Божественнаго причастницы естества, отбегше, яже в мире, похотныя тли:

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

и в самое же сие, тщание все привнесше, подадите в вере вашей добродетель, в добродетели же разум,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

в разуме же воздержание, в воздержании же терпение, в терпении же благочестие,

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

во блгочестии же братолюбие, в братолюбии же любовь.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Сия бо сущая в вас и множащаяся, не праздных ниже безплодных сотворят вы в Господа нашего Иисуса Христа познание:

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

емуже бо несть сих, слеп есть, мжай, забвение приемь очищения древних своих грехов.

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

Темже паче, братие, потщитеся известно ваше звание и избрание творити: сия бо творяще, не имате согрешити никогдаже,

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

сице бо обилно приподастся вам вход в вечное Царство Господа нашего и спаса Иисуса Христа.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Сего ради не обленюся воспоминати присно вам о сих, аще и ведите, и утверждени есте в настоящей истине.

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

Праведно бо мню, донележе есмь в сем телеси, возставляти вас воспоминанием,

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

ведый, яко скоро есть отложение телесе моего, якоже и Господь наш Иисус Христос сказа мне.

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Потщуся же и всегда имети вас по моем исходе память о сих творити.

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Не ухищренным бо баснем последовавше сказахом вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, но самовидцы бывше величествия онаго.

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

Прием бо от Бога Отца честь и славу, гласу пришедшу к нему от велелепныя славы. сей есть Сын мой возлюбленныи, о немже аз благоизволих.

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

И сей глас мы слышахом с небесе сшедшь, с ним суще на горе святей.

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

И имамы известнейшее пророческое слово: емуже внимающе якоже светилу сияющу в темнем месте, добре творите, дондеже день озарит, и денница возсияет в сердцах ваших,

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

сие прежде ведуще, яко всяко пророчество книжное по своему сказанию не бывает.

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

Ни бо волею бысть когда человеком пророчество, но от святаго Духа просвещаеми глаголаша святии Божии человецы.

« 5 глава 2 глава »