Повторення 1 глава

П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

 
 

Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
 
Сия словеса, яже глагола моисей всему израилю об ону страну иордана, в пустыни на запады, близ чермнаго моря, между фараном и тофолом, и ловоном и авлоном и златыми рудами:

З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
 
единонадесяти дний от хорива путь чрез гору сиир даже до кадис-варни.

І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
 
И бысть в четыредесятое лето, в первыйнадесять месяц, в первый день месяца глагола моисей ко всем сыном израилевым, по всему елико заповеда ему Господь к ним,

Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
 
по убиении сиона царя аморрейска, жившаго во есевоне, и ога царя васанска, жившаго во астарофе и во едраине,

в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
 
об ону страну иордана в земли моавли, нача моисей изясняти закон сей, глаголя:

Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
 
Господь Бог наш глагола нам в хориве, глаголя: да довлеет вам жити в горе сей:

Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
 
обратитеся и воздвигнитеся вы, и внидите в гору аморрейску, и ко всем населником аравы, в гору и поле, и к югу и в приморскую землю ханааню, и во антиливан, даже до реки великия, реки евфрата:

Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
 
видите, предах пред вами землю, вшедше наследите землю, еюже клятся Господь отцем вашым, аврааму и исааку и иакову, дати ю им и семени их по них.

Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
 
И рекох к вам во время оно глаголя: не возмогу един водити вас:

Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
 
Господь Бог ваш умножил вы есть, и се, есте днесь яко звезды небесныя множеством:

Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
 
Господь Бог отец ваших да приложит вам, яко да будете тысящами сугубо, и да благословит вас, яко же глагола вам:

та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
 
како возмогу един носити труды вашя и тяжести вашя и пререкания ваша?

Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
 
изберите себе мужы мудры и уметелны и смысленны в племенех ваших, и поставлю их над вами старейшины вам.

А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
 
И отвещасте ми и рекосте: добро слово, еже глаголал еси сотворити.

Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
 
И взях от вас мужы мудры и уметелны и смысленны, и поставих их владети над вами тысященачалники и стоначалники, и пятьдесятоначалники и десятоначалники, и писмовводители судиям вашым.

Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
 
И заповедах судиям вашым во время оно, глаголя: разслушайте посреде братий ваших, и судите праведно посреде мужа и посреде брата его и посреде пришелца его:

На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
 
да не познаете лица в суде, малому и великому судиши, и не устыдишися лица человеча, яко суд Божий есть: и речь, яже аще жестока будет у вас, донесете ю ко мне, и услышу ю.

І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
 
И заповедах вам во время оно вся словеса, яже сотворите.

Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
 
И воздвигшеся от хорива, проидохом всю пустыню великую и страшную ону, юже видесте, путь горы аморрейски, якоже заповеда нам Господь Бог наш: и приидохом до кадис-варни.

І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
 
И рекох вам: приидосте до горы аморрейски, юже Господь Бог наш дает вам:

Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
 
видите, предаде Господь Бог ваш пред лицем вашим землю: вшедше наследите, якоже глагола Господь Бог отец ваших вам: небойтеся, ни ужасайтеся.

Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
 
И приидосте ко мне вси и рекосте: да послем мужы пред нами, и да соглядают нам землю, и да поведят нам ответ, путь, имже дойдем ея, и грады, в няже внидем.

Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
 
И угодно бысть слово предо мною, и поях от вас дванадесять мужей, мужа единаго от коегождо племене.

Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
 
И обратившеся взыдоша на гору, и приидоша до дебри грезновныя, и соглядаша ю:

Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
 
и взяша в руце свои от плода земли и принесоша к нам, и глаголаху: блага земля, юже Господь Бог наш дает нам.

Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
 
И не восхотесте взыти, но преслушасте глагол Господа Бога вашего:

Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
 
и возроптасте в кущах своих и рекосте: ненависти ради изведе ны Господь из земли египетския предати нас в руки аморрейския, потребити нас:

Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
 
камо мы взыдем? Братия же вашя отвратиша сердца ваша, глаголюще: язык велик и мног и крепчае нас, и грады велицы и ограждени даже до небесе, но и сыны исполинов видехом тамо.

Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
 
И глаголах к вам: не ужасайтеся, ниже убойтеся от них:

Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
 
Господь Бог ваш предходяй пред лицем вашим, той повоюет их с вами, по всему елико сотвори вам в земли египетстей пред очима вашима,

та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
 
и в пустыни сей, юже видесте: яко воспита тебе Господь Бог твой, якоже некий человек питает сына своего, по всему пути в оньже ходисте, дондеже приидосте на место сие.

Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
 
И в словеси сем не веровасте Господеви Богу вашему,

Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
 
иже предходит пред вами в путь избрати вам место, путеводя вас огнем нощию, показуя вам путь, имже ити по нем, и облаком во дни.

Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
 
И услыша Господь (Бог) глас словес ваших, и разгневався клятся, глаголя:

Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
 
аще узрит кто от мужей сих землю благую сию, еюже аз кляхся отцем их,

за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
 
разве халев сын иефонниин, сей узрит ю, и сему дам землю, на нюже взыде, и сыном его, понеже прилежит Господеви.

Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
 
И на мя разгневася Господь вас ради, глаголя: ниже ты внидеши тамо:

Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
 
иисус сын навин, иже стоит пред тобою, сей внидет тамо: сего укрепи, яко сей даст ю в наследие израилю:

І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
 
и отрочата ваша, о нихже глаголасте, яко в пленении имут быти, и всяко отроча младо, еже не весть днесь добра или зла, сии внидут тамо, и сим дам ю, и сии наследят ю:

Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
 
и вы обратившеся ополчистеся в пустыню, путем к чермному морю.

Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
 
И отвещасте и рекосте мне: согрешихом пред Господем Богом нашим: мы шедше повоюем, по всему елико заповеда Господь Бог наш нам. И вземше кийждо орудия ратная своя и собравшеся взыдосте на гору.

Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
 
И рече Господь ко мне: рцы им: не восходите, ниже ратуйте, несмь бо с вами, и да не будете сотрени пред враги вашими.

І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
 
И глаголах к вам, и не послушасте мене: и преступисте слово Господне, и понудившеся взыдосте на гору.

Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
 
И изыде аморрей живущий на горе той противу вам, и прогна вас, аки бы пчелы творили, и уязвляху вас от сиира даже до ермы.

Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.
 
(И возвратистеся,) и седше плакасте пред Господем, и не послуша Господь гласа вашего, ниже внят вам:

І ви сиділи [1] в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.
 
и седесте в кадисе дни многи, елики дни тогда седесте.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.