Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]

павел, раб Иисус Христов, зван апостол, избран в блговестие Божие,

яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,

еже прежде обеща пророки своими в писаниих святых,

про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида

о Сыне своем, бывшем от семене давидова по Плоти,

і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,

нареченнем Сыне Божии в силе, по духу святыни, из воскресения от мертвых, Иисуса Христа Господа нашего,

через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,

имже прияхом благодать и апостольство в послушание веры во всех языцех, о имени его.

між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —

в нихже есте и вы, звани Иисусу Христу.

усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

всем сущым в риме возлюбленным Богу, званным святым. благодать вам и мир от Бога Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.

Первое убо благодарю Бога моего Иисусом Христом о всех вас, яко вера ваша возвещается во всем мире.

І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,

свидетель бо ми есть Бог, емуже служу духом моим во благовествовании Сына его, яко безпрестани память о вас творю,

постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.

всегда в молитвах моих моляся, аще убо когда поспешен буду волею Божиею приити к вам.

Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;

желаю бо видети вас, да некое подам вам дарование духовное, ко утверждению вашему.

тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.

сие же есть, соутешитися в вас верою общею, вашею же и моею.

Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.

Не хощу же не ведети вам, братие, яко множицею восхотех приити к вам, и возбранен бых доселе, да некии плод имею и в вас, якоже и в прочих языцех.

Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;

Еллином же и варвавом, мудрым же и неразумным должен есмь.

тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.

тако есть, еже по моему усердию и вам сущым в риме благовестити.

Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.

Не стыжуся бо благовествованием Христовым: сила бо Божия есть во спасение всякому верующему, иудеови же прежде и еллину.

Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.

Правда бо Божия в нем является от веры в веру, якоже есть писано. праведныи же от веры жив будет.

Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;

Открывается бо гнев Божии с небесе на всякое нечестие и неправду человеков, содержащих истину в неправде.

адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.

зане разумное Божие яве есть в них, Бог бо явил есть им:

Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.

невидимая бо его, от создания мира твореньми помышляема, видима суть, и присносущная сила его и Божество, во еже быти им безответным.

Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.

Занеже разумевше Бога, не яко Бога прославиша или благодариша, но осуетишася помышлении своими, и омрачися неразумное их сердце.

Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,

глаголющеся быти мудри, объюродеша,

і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.

и измениша славу нетленнаго Бога в подобие образа тленна человека и птиц и четвероног и гад.

Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.

темже и предаде их Бог в похотех сердец их в нечистоту, во еже сквернитися телесем их в себе самех.

Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].

иже премениша истину Божию во лжу, и почтоша и послужиша твари паче творца, иже есть благословен во веки, аминь.

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;

Сего ради предаде их Бог в страсти безчестия. и жены бо их измениша естественную подобу в презестественную.

так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.

такожде и мужи, оставльше естественную подобу женска пола, разжегошася похотию своею друг на друга, мужи на мужех студ содевающе, и возмездие, еже подобаше прелести их, в себе восприемлюще.

Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.

И якоже не искусиша имети Бога в разуме, (сего ради) предаде их Бог в неискусен ум, творити неподобная,

Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;

исполненых всякия неправды, блужения, лукавства, лихоимания, злобы. исполненых зависти, убииства, рвения, льсти, злонравия.

вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,

шепотники, клеветники, богомерзки, досадители, величавы, горды, обретатели злых, родителем непокоривы,

нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.

неразумны, непримирителны, нелюбовны, неклятвохранительны, немилостивны.

Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

Нецыи же и оправдание Божие разумевше, яко таковая творящии достойни смерти суть, не точию сами творят, но и соизволяют творящым.

« 1 глава 2 глава »