1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

павел, зван апостол Иисус Христов волею Божиею, и сосфен брат,

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Церкви Божией сущей в коринфе, освященным о Христе Иисусе, званным святым, со всеми призывающими имя Господа нашего Иисуса Христа, во всяцем месте, тех же и нашем:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Благодарю Бога моего всегда о вас, о благодати Божией данней вам о Христе Иисусе,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

яко во всем обогатистеся о нем, во всяцем слове и всяцем разуме,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

якоже свидетелство Христово известися в вас:

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

яко вам не лишитися ни во единем даровании, чающым откровения Господа нашего Иисуса Христа,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

иже и утвердит вас даже до конца неповинных в день Господа нашего Иисуса Христа.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Верен Бог, имже звани бысте во общение Сына его Иисуса Христа, Господа нашего.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Молю же вы, братие, именем Господа нашего Иисуса Христа, да тожде глаголете вси, и да не будут в вас распри, да будете же утверждени в томже разумении и в тойже мысли.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Возвестися бо ми о вас, братие моя, (посланным) от хлоиса, яко рвения в вас суть.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Глаголю же се, яко кийждо вас глаголет: аз убо есмь павлов, аз же аполлосов, аз же кифин, аз же Христов.

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Еда разделися Христос, еда павел распятся по вас? или во имя павлово крестистеся?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Благодарю Бога, яко ни единаго от вас крестих, точию криспа и гаиа,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

да не кто речет, яко в мое имя крестих.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Крестих же и стефанинов дом: прочее не вем, аще кого иного крестих.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Не посла бо мене Христос крестити, но благовестити, не в премудрости слова, да не испразднится крест Христов.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Слово бо крестное погибающым убо юродство есть, а спасаемым нам сила Божия есть.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Писано бо есть: погублю премудрость премудрых, и разум разумных отвергу.

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Где премудр? где книжник? где совопросник века сего? Не обуи ли Бог премудрость мира сего?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Понеже бо в премудрости Божией не разуме мир премудростию Бога, благоизволил Бог буйстовм проповеди спасти верующих.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Понеже и иудее знамения просят, и еллини премудрости ищут:

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

мы же проповедуем Христа распята, иудеем убо соблазн, еллином же безумие,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

самем же званным иудеем же и еллином Христа, Божию силу и Божию премудрость:

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

зане буее Божие премудрее человек есть, и немощное Божие крепчае человек есть.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Видите бо звание ваше, братие, яко не мнози премудри по плоти, не мнози сильни, не мнози благородни:

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

но буяя мира избра Бог, да премудрыя посрамит, и немощная мира избра Бог, да посрамит крепкая:

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

и худородная мира и уничиженная избра Бог, и не сущая, да сущая упразднит,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

яко да не похвалится всяка плоть пред Богом.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Из негоже вы есте о Христе Иисусе, иже бысть нам премудрость от Бога, правда же и освящение и избавление,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

да, якоже пишется: хваляйся, о Господе да хвалится.

« 16 глава 2 глава »