2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

павел, апостол Иисус Христов волею Божиею, по обетованию жизни, яже о Христе Иисусе,

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

тимофею возлюбленному чаду: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса Господа нашего.

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

Благодарю Бога, емуже служу от прародителей чистою совестию, яко непрестанную имам о тебе память в молитвах моих день и нощь,

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

желая видети тя, поминая слезы твоя, да радости исполнюся,

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

воспоминание приемля о сущей в тебе нелицемерней вере, яже вселися прежде в бабу твою лоиду и в матерь твою евникию: известен же есмь, яко и в тебе.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

Еяже ради вины воспоминаю тебе возгревати дар Божий живущий в тебе возложением руку моею:

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

не бо даде нам Бог духа страха, но силы и любве и целомудрия.

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

Не постыдися убо страстию Господа нашего Иисуса Христа, ни мною юзником его: но спостражди благовествованию (Христову) по силе Бога,

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

спасшаго нас и призвавшаго званием святым, не по делом нашым, но по своему благоволению и благодати данней нам о Христе Иисусе прежде лет вечных,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

явльшейся же ныне просвещением спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившаго убо смерть и возсиявшаго жизнь и нетление благовествованием,

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

в неже поставлен бых аз проповедник и апостол и учитель языков.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

Еяже ради вины и сия стражду: но не стыждуся. Вем бо, емуже веровах, и известихся, яко силен есть предание мое сохранити в день он.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

Образ имей здравых словес, ихже от мене слышал еси, в вере и любви, яже о Христе Иисусе.

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

Доброе завещание соблюди духом святым живущим в нас.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Веси ли сие, яко отвратишася от мене вси, иже от асии, от нихже есть фигелл и ермоген.

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

Да даст (же) милость Господь онисифорову дому, яко многажды мя упокои и вериг моих не постыдеся,

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

но пришед в рим, тощнее взыска мя и обрете:

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

да даст ему Господь обрести милость от Господа в день он: и елико во ефесе послужи ми, добрее ты веси.

« 6 глава 2 глава »