І промовив Бог до Соломона: Тому що це було у твоєму серці, і ти не попросив багатства, того, що на потребу, ані слави, ані душі ворогів, і ти не попросив довгого віку життя, а попросив собі мудрості та розуму, щоб судити Мій народ, над яким Я тебе поставив царем,
И҆ речѐ бг҃ъ къ соломѡ́нѹ: поне́же бы́сть сїѐ въ се́рдцы твое́мъ, и҆ не попроси́лъ є҆сѝ бога́тства и҆мѣ́нїй, нижѐ сла́вы, нижѐ дѹ́шъ проти́вѧщихсѧ тебѣ̀, и҆ дні́й мно́гихъ не проси́лъ є҆сѝ, но проси́лъ є҆сѝ себѣ̀ премѹ́дрости и҆ ра́зѹма, да сѹди́ти мо́жеши лю́ди моѧ҄, над̾ ни́миже поста́вихъ тѧ̀ царѧ̀,