Йони 1 глава

Книга пророка Йони
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

До Йони, сина Аматія, було Господнє слово, яке промовляло:

И было слово Господа к Ионе, сыну Амафии:

Устань, піди до великого міста Ніневії і проповідуй у ньому, оскільки до Мене донісся крик його зла.

«Встань, иди в Ниневию, город великий, и проповедуй в нем, ибо злодеяния его дошли до Меня».

І встав Йона, щоб від Господнього обличчя втекти до Тарсіса, спустився до Йоппії та знайшов корабель, що прямував до Тарсіса, дав свою плату за подорож і піднявся на нього, аби від Господнього обличчя плисти з ними до Тарсіса.

И встал Иона, чтобы бежать в Фарсис от лица Господнего, и пришел в Иоппию, и нашел корабль, отправлявшийся в Фарсис, отдал плату за провоз и вошел в него, чтобы плыть с ними в Фарсис от лица Господа.

І Господь здійняв вітер на морі, і була велика буря на морі, тож корабель був у небезпеці розбитися.

Но Господь навел на море крепкий ветер, и сделалась на море великая буря, и корабль готов был разбиться.

Моряки перелякалися, заголосили кожний до свого Бога і викидали в море вантаж, що на кораблі, щоб облегшитися, позбувшись його. А Йона зійшов усередину корабля, спав і хропів.

И устрашились корабельщики, и взывали каждый к своему богу, и стали бросать в море кладь с корабля, чтобы облегчить его от нее. Иона же спустился вовнутрь корабля, лег и крепко заснул.

І до нього прийшов головний моряк, і сказав йому: Чому ти хропиш? Устань, приклич твого Бога, щоби Бог спас нас, і ми не загинули!

И пришел к нему начальник корабля, и сказал ему: «Что ты спишь? Встань, воззови к Богу твоему. Может быть, Бог вспомнит о нас, и мы не погибнем».

І сказав кожний до свого ближнього: Ходімо! Кинемо жереби і дізнаємося, через кого в нас є це зло. І кинули жереби, і жереб упав на Йону.

И сказали друг другу: «Пойдем, бросим жребии, чтобы узнать, за кого постигает нас эта беда». И бросили жребии, и пал жребий на Иону.

І сказали йому: Сповісти нам, через що це зло є в нас. Яке твоє діло? І звідки прямуєш, з якої ти країни і з якого народу?

Тогда сказали ему: «Скажи нам, за кого постигла нас эта беда? Какое твое занятие и откуда идешь ты? Где твоя страна и из какого ты народа?»

А він сказав їм: Я — раб Господа, і я вшановую небесного Господа Бога, Який створив море і сушу.

И он сказал им: «Я еврей, чту Господа, Бога небес, сотворившего море и сушу».

І перелякалися мужі великим страхом, і сказали йому: Що це ти вчинив? Тому що зрозуміли мужі, що він втікав від Господнього обличчя, оскільки він їм сповістив про це.

И устрашились люди страхом великим, и сказали ему: «Для чего ты это сделал?» Ибо узнали эти люди, что он бежит от лица Господа, как он сам объявил им.

І вони сказали йому: Що зробимо з тобою, і море вщухне для нас? Бо море продовжувало і ще більше підіймало хвилю.

И сказали ему: «Что сделать нам с тобой, чтобы море утихло для нас?» Ибо море не переставало волноваться.

І сказав їм Йона: Візьміть мене і киньте мене в море, і море вщухне для вас. Тому що я пізнав, що через мене сталася ця велика буря проти вас.

Тогда он сказал им: «Возьмите меня и бросьте меня в море, и море утихнет для вас, ибо я знаю, что из-за меня постигла вас эта великая буря».

І мужі намагалися повернутися до землі, але не могли, бо море продовжувало і ще більше піднімалося на них.

Но эти люди начали усиленно грести, чтобы пристать к земле, но не могли, потому что море все продолжало бушевать против них.

І вони закричали до Господа, гукаючи: Господи, хай зовсім не загинемо задля душі цього чоловіка, не дай на нас праведну кров, бо так, як Ти, Господи, забажав, так Ти і вчинив.

Тогда воззвали они к Господу и сказали: «Молим Тебя, Господи: да не погибнем за душу человека этого и да не вменишь нам кровь невинную. Ибо Ты, Господи, соделал, что угодно Тебе!»

І взяли Йону, і викинули його в море, і море спинилося від свого хвилювання.

И взяли Иону, и бросили его в море, и утихло море от ярости своей.

І мужі злякалися Господа великим страхом, принесли жертву Господу й помолилися молитвами.

И устрашились эти люди Господа великим страхом, и принесли Господу жертву, и дали обеты.

« 1 глава 2 глава »