Малахії 1 глава

Книга пророка Малахії
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

Тягар Господнього слова на Ізраїлі рукою Його ангела. Покладіть же на ваші серця.

Пророческое слово Господа к Израилю через Малахию.

Я вас полюбив, — говорить Господь, — а ви сказали: У чому Ти нас полюбив? Хіба Ісав не був братом Якова? Говорить Господь: Тож Я полюбив Якова,

«Я возлюбил вас, — говорит Господь. — А вы говорите: „В чем явил Ты любовь к нам?“ Не брат ли Исав Иакову? — говорит Господь. — И однако же Я возлюбил Иакова,

а Ісава Я зненавидів, і Я поставив його границі на знищення і його спадок на дари пустелі.

а Исава возненавидел и предал горы его опустошению, и владения его — шакалам пустыни.

Тому що скаже Ідумея: Знищено, тож повернемося і заселимо спустошене! Так говорить Господь Вседержитель: Вони будуватимуть, а Я знищу. І вони будуть прозвані границями беззаконня, і народ, якому Господь протистоятиме аж до віку.

Если Эдом скажет: „Мы разорены, но мы восстановим разрушенное“, то Господь Саваоф говорит: „Они построят, а Я разрушу, и прозовут их областью нечестивой, народом, на который Господь прогневался навсегда“.

І ваші очі побачать, і ви скажете: Господь звеличився над границями Ізраїля.

И увидят это глаза ваши, и вы скажете: „Возвеличился Господь над пределами Израиля!“

Син прославить батька і раб свого пана. Та якщо Я — Батько, де є Моя слава? І якщо Я — Господь, де є Мій страх? Говорить Господь Вседержитель: До вас, священики, що безчестите Моє Ім’я! А ви сказали: У чому безчестимо Твоє Ім’я?

Сын чтит отца, и раб — господина своего; если Я отец, то где почтение ко Мне? И если Я Господь, то где благоговение предо Мною? — говорит Господь Саваоф вам, священники, бесславящие имя Мое. Вы говорите: „Чем мы бесславим имя Твое?“

Приносячи до Мого жертовника осквернені хліби! І ви сказали: Чим ми їх осквернили? Тим, що ви говорили: Стіл Господній зневажений і поставлена їжа зневажена.

Вы приносите на жертвенник Мой нечистый хлеб и говорите: „Чем мы бесславим Тебя?“ Тем, что говорите: „Трапеза Господня не стоит уважения“.

Тому що, коли ви приводите для жертви сліпе, то хіба це не зло? І коли ви приводите кульгаве чи хворе, то хіба це не зло? Приведи ж його твоєму володареві, чи він тебе прийме, або чи прийме твоє обличчя, — говорить Господь Вседержитель!

И когда приносите в жертву слепое, не худо ли это? Или когда приносите хромое и больное, не худо ли это? Поднеси это твоему князю — будет ли он доволен тобой и благосклонно ли примет тебя? — говорит Господь Саваоф. —

А тепер молитеся до обличчя вашого Бога і Його благаєте. Це було у ваших руках. Чи прийму від вас ваші обличчя? Говорить Господь Вседержитель:

Итак, молитесь Богу, чтобы помиловал вас; а когда такое исходит из рук ваших, то может ли Он милостиво принимать вас? — говорит Господь Саваоф. —

Тому що і у вас замкнуться двері, і не запалите Мій жертовник надаремне. Немає у вас Мого бажання, — говорить Господь Вседержитель, — і Я не прийму жертву з ваших рук!

Лучше кто-нибудь из вас запер бы двери, чтобы напрасно не держали огня на жертвеннике Моем. Нет Моего благоволения к вам, — говорит Господь Саваоф, — и приношение из рук ваших не благоугодно Мне.

Адже від сходу сонця аж до заходу Моє Ім’я прославлене в народах, і в усякому місці приноситься жертва Моєму Імені й чиста жертва, тому що Моє Ім’я велике в народах, — говорить Господь Вседержитель.

Ибо от восхода солнцa до захода велико будет имя Мое между народами, и на всяком месте будут приносить фимиам имени Моему, чистую жертву; велико будет имя Мое между народами, — говорит Господь Саваоф. —

Ви ж його опоганюєте, коли ви кажете: Господній стіл осквернений, і та Його їжа, що ставиться, зневажена.

А вы хулите его тем, что говорите: „Трапеза Господня не стоит уважения, и дар ее — пища презренная“.

І ви сказали: Це через страждання, і ви їх відкинули, — говорить Господь Вседержитель. І ви приносили награбоване, кульгаве і хворе. І коли ви приносите жертву, то хіба Я їх прийму з ваших рук? — говорить Господь Вседержитель.

Притом говорите: „Вот сколько труда!“ — и пренебрегаете ею, — говорит Господь Саваоф, — и приносите украденное, хромое и больное, и такого же свойства приносите хлебный дар: могу ли с благоволением принимать это из рук ваших? — говорит Господь. —

І проклятий, хто мав спроможність, і в його стаді була худоба чоловічої статі, і його молитовна обіцянка на ньому, він жертвує пошкоджене Господу. Тому що Я — Великий цар, — говорить Господь Вседержитель, і Моє Ім’я славне в народах!

Проклят лживый, у которого в стаде есть неиспорченный самец, и он дал обет, а приносит в жертву Господу поврежденное: ибо Я Царь великий, и имя Мое страшно у народов.

« 14 глава 2 глава »