Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

 
 

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]
 
Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,
 
как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,
 
то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего с начала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.
 
чтобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.
 
Во дни Ирода, царя иудейского, был священник из Авиевой чреды по имени Захария; и жена его из рода Ааронова по имени Елисавета.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
 
Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.
 
У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,
 
Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.
 
по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения, —

А весь народ під час кадіння молився знадвору.
 
а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.
 
тогда явился ему ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.
 
Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.
 
Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя Иоанн.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.
 
И будет тебе радость и веселье, и многие о рождении его возрадуются,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
 
ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера и Духа Cвятого исполнится еще от чрева матери своей;

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;
 
и многих из сынов Израилевых обратит к Господу, Богу их;

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.
 
и будет идти пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным — образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный».

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.
 
И сказал Захария ангелу: «По чему я узнаю это? Ибо я стар, и жена моя в летах преклонных».

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
 
Ангел сказал ему в ответ: «Я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобой и благовестить тебе это;

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!
 
и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время».

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.
 
Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.
 
Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками и оставался нем.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.
 
А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:
 
После этих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев, и говорила:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.
 
«Так сотворил мне Господь во дни эти, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми».

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
 
В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город галилейский, называемый Назарет,

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.
 
к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; имя же деве Мария.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
 
Ангел, войдя к ней, сказал: «Радуйся, благодатная! Господь с тобой; благословенна ты между женами».

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.
 
Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
 
И сказал ей ангел: «Не бойся, Мария, ибо ты обрела благодать у Бога;

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
 
и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
 
Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
 
и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца».

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
 
Мария же сказала ангелу: «Как будет это, когда я мужа не знаю?»

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
 
Ангел сказал ей в ответ: «Дух Святой найдет на тебя, и сила Всевышнего осенит тебя; поэтому и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;
 
Вот и Елисавета, родственница твоя, называемая неплодной, и она зачала сына в старости своей, и уже на шестом месяце,

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!
 
ибо у Бога не останется бессильным никакое слово».

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
 
Тогда Мария сказала: «Вот раба Господня; да будет мне по слову твоему». И отошел от нее ангел.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.
 
Встав же, Мария во дни эти с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
 
и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
 
Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
 
и воскликнула громким голосом и сказала: «Благословенна ты между женами, и благословен плод чрева твоего!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
 
И откуда это мне, что пришла мать Господа моего ко мне?

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
 
Ибо когда голос приветствия твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
 
И блаженна уверовавшая, потому что совершится сказанное ей от Господа».

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
 
И сказала Мария: «Величит душа моя Господа,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
 
и возрадовался дух мой о Боге, Спасителе моем,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
 
что призрел Он на смирение рабы Своей, ибо отныне будут называть меня блаженной все роды;

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
 
что сотворил мне великое Сильный, и свято имя Его;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
 
и милость Его в роды родов к боящимся Его;

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
 
явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

скинув сильних з престолів і підняв покірних,
 
низложил сильных с престолов и вознес смиренных;

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
 
алчущих исполнил благ и богатых отпустил ни с чем;

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
 
принял Израиля, отрока Своего, вспомнив о милости, —

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
 
как говорил отцам нашим, — к Аврааму и семени его навеки».

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
 
Пробыла же Мария с ней около трех месяцев и возвратилась в дом свой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
 
Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
 
И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над ней, и радовались с ней.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
 
В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его по имени отца его, Захарией.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
 
На это мать его сказала: «Нет, а назвать его Иоанном».

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
 
И сказали ей: «Никого нет в родстве твоем, кто назывался бы этим именем».

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
 
И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.
 
Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн — имя ему». И все удивились.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
 
И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
 
И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране иудейской.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
 
Все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: «Что будет из этого младенца?» И рука Господня была с ним.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
 
И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
 
«Благословен Господь, Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,
 
и воздвиг рог спасения нам в доме Давида, слуги Своего,

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
 
как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
 
что спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
 
сотворит милость отцам нашим и помянет святой завет Свой,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
 
клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
 
безбоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
 
служить Ему в святости и правде пред Ним во все дни жизни нашей.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
 
И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо будешь идти пред лицом Господа, чтобы подготовить пути Ему,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
 
дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
 
по глубине милосердия Бога нашего, которым посетил нас восход свыше,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!
 
чтобы просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира».

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.
 
Младенец же возрастал и укреплялся духом и был в пустынях до дня явления своего Израилю.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.