2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

Симон Петр, раб и апостол Иисуса Христа, — принявшим равно с нами драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славой и благостью,

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них сделались причастниками Божьего естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью,

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

то вы, прилагая к этому все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

А в ком нет этого, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

Поэтому, братья, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь,

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Поэтому я никогда не перестану напоминать вам об этом, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием,

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда вспоминали об этом.

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия.

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от величественной славы принесся к Нему такой голос: «Это Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение».

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

И этот голос, принесшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших,

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

зная прежде всего то, что никакое пророчество в Писании нельзя разрешить самим собою.

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии люди, будучи движимы Духом Святым.

« 5 глава 2 глава »