Об’явлення 1 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Українська Біблія. Турконяк → В переводе Лутковского

Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоби показати Своїм рабам те, що має незабаром статися. І Він показав, пославши через Свого ангела Своєму рабові Іванові,

який засвідчив про Боже Слово і про свідчення Ісуса Христа — усе, що побачив.

Блаженний той, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та дотримується написаного в ньому, адже час близький!

Іван — до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, і Хто був, і Хто приходить, та від семи духів, які перед Його престолом,

і від Ісуса Христа, Який є вірний Свідок, Первородний з мертвих, Владика земних царів. Йому, Котрий любить нас і омив нас від наших гріхів Своєю кров’ю,

Котрий зробив нас [царями і] священиками Богові й Своєму Отцеві, — Йому слава і влада навіки-віків! Амінь [1].

Ось Він іде з хмарами! І побачить Його кожне око, і ті, хто Його проколов; і голоситимуть за Ним усі племена землі. Так, амінь!

Я є Альфа й Омега [2] , [початок і кінець], — каже Господь Бог, — Хто є, і Хто був, і Хто приходить, — Вседержитель!

Я, Іван, ваш брат і спільник у скорботі, у царюванні та в терпінні Ісуса [Христа], був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса [Христа].

Я був у дусі Господнього дня і почув за собою гучний, наче сурми, голос,

який промовляв: [Я є Альфа й Омега, перший і останній; і] те, що бачиш, запиши в книгу і пошли до семи Церков: у Ефес, у Смирну, у Пергам, у Тиятири, у Сарди, у Філадельфію і в Лаодикію.

І я оглянувся, щоби подивитися, чий це голос говорив зі мною, і, обернувшись, я побачив сім золотих світильників,

а серед світильників — подібного до Сина Людського, одягненого в довгий одяг і оперезаного по грудях золотим поясом.

Голова ж Його і волосся — білі, немов біла вовна, мов сніг, а Його очі — як полум’я вогню,

а Його ноги подібні до блискучої бронзи, наче в печі розпеченої, а Його голос — наче шум великої води.

У Своїй правій руці Він тримав сім зірок, і з Його уст виходив двосічний гострий меч, а обличчя Його — мов сонце, що сяє у своїй силі.

І коли я Його побачив, то впав Йому до ніг, наче мертвий. А Він поклав Свою правицю на мене, та й промовив: Не бійся! Я — Перший і Останній,

і Живий. І був Я мертвий, і ось Я живий навіки-віків. Я маю ключі від смерті й від аду.

Отже, напиши, що ти побачив: і те, що є, і те, що має статися після цього.

Таємниця семи зірок, які ти бачив у Моїй правиці, та семи золотих світильників така: сім зірок — це ангели семи Церков, а сім світильників, [які ти бачив], — це сім Церков.

« 13 глава 2 глава »