Українська Біблія. Турконяк
1 Господнє слово, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Ґодолія, сина Амарія, сина Езекії, у дні Йосії, сина Амона, царя Юди.
2 Нехай усе повністю зникне [1] з поверхні землі, — говорить Господь!
3 Хай не стане людини і худоби, хай не стане птахів неба і риби моря, і людей викину з поверхні землі, — говорить Господь.
4 І простягну Мою руку проти Юди і проти всіх, що живуть в Єрусалимі, і викину із цього місця імена Ваала та імена священиків,
5 і тих, що поклоняються на дахах небесному війську, і що клянуться Господом і клянуться їхнім царем,
6 і тих, що відходять від Господа, і тих, що не шукають Господа, і тих, що не тримаються Господа.
7 Вшановуйте обличчя Господа Бога, тому що Господній день близький, бо Господь приготував Свою жертву, освятив Своїх запрошених!
8 І станеться це в день Господньої жертви, Я помщуся на тих, що панують і над домом царя, і над усіма, що одягнені в чужий одяг.
9 І помщуся на всіх явно при вхідних дверях у той день, на тих, що наповняють дім їхнього Господа Бога безбожністю і оманою.
10 І буде в той день, — говорить Господь, — від брами голос крику тих, що вбивають, і крик від другої та велике побиття від горбів.
11 Плачте, ви, що живете в розбитому, бо весь народ уподібнився до Ханаану; винищені були всі, хто звеличився сріблом.
12 І буде, що в той день Я досліджу Єрусалим зі світильником і помщуся на мужах, що зневажають на їхніх охоронах, які промовляють у їхніх серцях: Господь не вчинить добра і не заподіє зла,
13 і їхня сила буде на пограбування, і їхні доми — на знищення, і вони збудують доми, та не житимуть, посадять виноградники, але не питимуть їхнього вина.
14 Бо близький великий Господній день, він близький і дуже швидкий. Голос Господнього дня гіркий і страшний, поставлений сильним.
15 День гніву — той день, день скорботи і нужди, день негоди і знищення, день темряви і мороку, день хмари та імли,
16 день труби і крику проти сильних міст і проти високих шпилів.
17 І вижену людей, і підуть, як сліпі, бо вони згрішили проти Господа. Він проллє їхню кров, наче порох, і їхні тіла, наче кізяки.
18 І їхнє срібло, і їхнє золото не зможе їх спасти в день Господнього гніву, і у вогні Його ревності буде винищена вся земля, бо Він учинить вигублення і поспіх усім тим, що живуть на землі.
Комментарии МакДональда
I. БОГ ПОСТАНОВИЛ СВЕРШИТЬ СВОЙ СУД (Гл. 1)
А. Над всей землей (1:1−3)
Библейские пророки часто в начале книги указывали имя своего отца (иногда и деда), потому что евреи в немалой степени были «ориентированы на родословные» — как сказали бы мы сегодня. Но Софония, сын Хусия, превзошел всех, прослеживая свою родословную до четвертого поколения — для того, без сомнения, чтобы мы знали о его царском происхождении. Он был правнуком царя Езекии.
Эта глава описывает, как уничтожение земли в целом, так и Иудеи с Иерусалимом в частности. Бог истребит все с лица земли.
Б. Над Иудеей и Иерусалимом (1:4−6)
Жители Иерусалима будут наказаны за свое идолопоклонство, за поклонение Ваалу, звездам (воинству небесному) и Милхому, божеству аммонитян.
В. Жертвоприношение как образ дня Господнего (1:7−13)
1. Приглашенные гости — враги Иудеи (1:7)
Приготовил Господь жертвенное заклание; Иудея — жертва, а вавилоняне — приглашенные гости.
2. Жертва — грешный народ Иудеи (1:8−13)
Бог посетит Иудею за идолопоклонническую практику и одежду, а также за насилие и обман. Рыдания будут слышны в разных местах столицы — у ворот Рыбных, у других ворот и на холмах — когда захватчики устроят резню и грабеж.
Г. Ужасы дня Господня (1:14−18)
Здесь дано самое впечатляющее в Библии описание дня Господа. Это день Божьего гнева на людей (в частности на Иудею) по причине их грехов. Это день войны, скорби и бойни. На основе стихов 15 и 16 был написан известный, ставший классикой, латинский гимн, посвященный Божьему суду.
«В 1250 году Томас из Челано, взяв за основу стих 15, написал свой знаменитый гимн «Dies irae, dies illa» («Этот день — день гнева»). Это день гнева, тревоги, горя, опустошения, разорения (у еврейских слов «опустошение» и «разорение» схожее звучание — «шоах» и «умешоах» — что подчеркивает определенную монотонность процесса наказания), тьмы, мрака, облака и мглы, трубы и бранного крика против укрепленных городов и высоких башен.» Бог ревниво следит за сердечными привязанностями Своего народа. Он не потерпит «соперников».