Українська Біблія. Турконяк
1 Був соді чоловік з Арматаїм-Сіфа, з гори Єфрема, на ім’я Елкана, син Єремеїла, сина Іллі, сина Токея, у Насіві Єфрема.
2 У нього було дві жінки, ім’я першої — Анна, ім’я другої — Феннана. І були у Феннани діти, а в Анни не було дитини.
3 І чоловік ходив з року в рік зі свого міста, з Арматаїма, щоб поклонитися і принести жертву Господу, Богові Саваотові, у Силом. А там Ілі та два його сини Офні й Фінеес були Господніми священиками.
4 Тож настав такий день, і Елкана приніс жертву, і дав частини своїй жінці Феннані, її синам і її дочкам.
5 Анні ж він дав одну частину, бо в неї не було дитини. Однак Елкана любив Анну більше за Феннану, та Господь закрив її лоно.
6 Оскільки Господь не дав їй дитини в її болі та в зневірі її болю, то через це була зневірена, бо замкнув Господь її лоно, щоб не дати їй дитини.
7 Так вона чинила з року в рік, коли вона приходила до Господнього дому. І була зневірена, плакала та не їла.
8 І сказав їй Елкана, її чоловік: Анно! А вона відповіла йому: Ось я, володарю! І сказав їй: Що з тобою відбувається, чому плачеш і чому не їси, і чому ти побиваєш твоє серце? Хіба я для тебе не є кращий за десятьох дітей?
9 І після того, як попоїли вони в Силомі, Анна піднялася і стала перед Господом, а Ілі, священик, сидів на сидінні, на порозі Господнього храму.
10 Вона була пригноблена душею і молилася до Господа, і дуже плакала [1].
11 І вона помолилася молитвою до Господа, кажучи: Адонай Господи, Елоі Саваот, якщо Ти справді зглянешся [2] на приниження Твоєї рабині та згадаєш мене і даси Твоїй рабі насіння чоловічої статі, то я дам його тобі в дар аж до дня його смерті. І він не питиме вина та п’янкого напою, і залізо [3] не підніметься до його голови.
12 І сталося, коли помножила молитви перед Господом, і священик Ілі дивився на її вуста,
13 — вона говорила у своєму серці і її вуста рухалися, та її голосу не було чути, — тож Ілі вважав її за п’яну.
14 І слуга Ілі сказав їй: Доки будеш п’яною? Нехай мине твоє вино, тож піди з-перед Господнього обличчя!
15 Та Анна у відповідь сказала: Ні, володарю, я жінка, в якої тяжкий день, і вина чи п’янкого напою я не пила, а виливаю перед Господом мою душу.
16 Не май твою рабу за хворобливу дочку, бо з великої моєї балакучості продовжила я аж до тепер.
17 А Ілі відповів: Іди в мирі, — сказав він їй, — і нехай Бог Ізраїля дасть тобі згідно з кожним твоїм проханням, яке ти в Нього просила.
18 А вона сказала: Твоя раба знайшла милість у твоїх очах! І жінка пішла своєю дорогою й увійшла до свого помешкання і їла та пила зі своїм мужем, а її обличчя більше не занепадало.
19 І вони встають вранці, поклоняються Господу та ідуть своєю дорогою. І прийшов Елкана до свого дому в Арматаїмі, і пізнав свою жінку Анну, і Господь її згадав,
20 і вона зачала. І сталося через певний час, і вона породила сина, і дала йому ім’я Самуїл [4] , і сказала: Адже я його випросила в Господа, Бога Саваота.
21 І пішов чоловік Елкана і вся його сім’я принести жертву в Силом, жертву днів і його молитви, і всі десятини його землі.
22 Анна ж не пішла з ним, бо сказала своєму чоловікові: Аж доки дитина не піде, аж доки його не відлучу від грудей, — а тоді він з’явиться перед Господнім обличчям, і перебуватиме там навіки.
23 І сказав їй Елкана, її чоловік: Чини те, що добре у твоїх очах, сиди, аж доки не відлучиш його. Але нехай виконає Господь те, що вийшло з твоїх уст. І жінка сіла, і годувала свого сина, аж доки його не відлучила.
24 А тоді вона пішла з ним до Силома з трилітнім телям і хлібами та ефою пшеничного борошна, і бурдюком вина, і ввійшла в Господній дім у Силомі, і дитина була з ними.
25 Вона привела його перед Господа, а його батько зарізав жертву, яку приносив з року в рік для Господа, і привів хлопчину, і зарізав теля. А Анна, матір хлопчини, привела його до Ілі
26 і сказала: Нехай живе душа твоя, справді, володарю, я — жінка, яка стояла перед тобою, котра молилася до Господа,
27 молилася про цього хлопчину, і Господь виконав мені моє прохання, про яке я в Нього молила.
28 Тож я віддаю його Господу на всі дні, які він житиме, на помазання для Господа.
Комментарии МакДональда
I. СЛУЖЕНИЕ САМУИЛА ДО ПОМАЗАНИЯ САУЛА (Гл. 1−9)
A. Рождение и детство Самуила (Гл. 1)
1:1−10 1 Царств открывается представлением Елканы и его двух жен, Анны (благодать) и Феннаны (коралл). Он был левитом из Рамафаим-Цофима в Ефреме; поэтому в 1-м стихе указано, что он — Ефрафянин (см. также 1Пар 6:22−28). Являясь надежной исторической записью, Библия отмечает существование полигамии, но никогда не одобряет ее. Как и в случае с Лией и Рахилью, одна жена рожала, пока другая была бесплодна. Это явилось причиной соперничества в доме, так как, хотя Анна и была бездетной, она была больше любима своим мужем. Каждый год, когда они всей семьей ездили в Силом отмечать один из праздников, Анна всегда получала двойную порцию жертвоприношения (ст. 3−5). Но это вызывало язвительные замечания со стороны Феннаны. Год за годом ее колкости ранили Анну все глубже, пока, наконец, в отчаянии она не обратилась к Господу в храме.
1:11−18 Анна дала обет, что, если Бог даст ей ребенка мужского пола, она отдаст его обратно Господу. Он будет Назореем от рождения. Епископ Халл советует:
«Получить любое благо можно, посвятив его в своем сердце славе того Бога, у которого мы его просим; таким образом Бог и порадует Своего слугу, и почтет Самого Себя». Старый священник Илий увидел, как Анна шевелит губами, и решил, что она пьяна. Но как только она объяснила свои действия, он увидел ее серьезность, благословил ее и отправил с миром. Анна была обеспокоена своим физическим бесплодием. Нас должно печалить наше духовное бесплодие.
1:19−28 Когда молитва Анны была отвечена, она назвала младенца Самуилом (услышанный Богом), потому что она его «испросила... от Господа». Когда Самуил был отнят от груди, она отвела его в дом Господа и отдала его Господу, посвятив его раз и навсегда. С самого начала мальчик помогал священникам и служил Господу. Последняя фраза 28-го стиха говорит и о Самуиле: он поклонялся Господу, хотя и был очень молод, потому что его жизнь была посвящена служению Господу.