Екклезіаста 1 глава

Книга Екклезіястова (або Проповідника)
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Слова Екклезіаста, сина Давида, царя Ізраїля в Єрусалимі.

Слова Екклесиаста[1], сына Давида, царя в Иерусалиме.

Марнота марнот, — сказав Екклезіаст, — марнота марнот, усе марнота.

«Суета[2] сует! — сказал Екклесиаст. — Суета сует, всё суета!»

Яка користь людині в усій її праці, якою трудиться під сонцем?

Что приобретает человек от всех трудов своих, которые он делает под солнцем?

Рід приходить, і рід відходить, земля ж стоїть навіки.

Поколения приходят и уходят, а земля остается навеки.

І сонце сходить, і сонце заходить, і тягнеться до свого місця.

Солнце всходит, и солнце заходит, и вновь спешит к месту своего восхода.

Воно, підіймаючись, іде туди на південь і обходить до півночі. Обходячи, обходить, іде вітер, і у своїх коловоротах вітер повертається.

Летит ветер на юг, потом направляется к северу, кружится, кружится и возвращается на свои круги.

Усі потоки течуть до моря, та море не переповниться. На місце, звідки течуть потоки, туди вони повертаються, щоби плисти знову.

Все реки текут в море, но море не переполняется. И возвращаются реки к своим истокам, чтобы течь снова.

Усі речі стомлюючі. Не зможе людина виказати, і око не насититься баченням, і вухо не насититься слуханням.

Все эти вещи утомляют: человек не может всё пересказать, глаз не насытится тем, что видит, ухо не наполнится тем, что слышит.

Усе те, що було, — воно те, що буде. І що те, котре зроблене, — воно те, що буде зроблене. Немає нічого нового під сонцем.

Что было, то и будет, и что делалось, то и будет делаться опять. Нет ничего нового под солнцем!

Хто промовить і скаже: Поглянь, це нове, — воно вже сталося у віках, що були перед нами.

Бывает такое, о чем говорят: «Смотри, вот что-то новое!» Но и это уже бывало в прежние времена, ещё задолго до нас.

Немає пам’яті перших, і останнім, що сталися, не буде їм пам’яті в тих, що стануться в кінці.

Никто не помнит о живших прежде, и о тех, что появятся позже, не вспомнят те, кто будет жить после них.

Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі.

Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме.

І я віддав моє серце, аби шукати і дослідити мудрістю все, що відбувається під небом. Адже Бог дав людським синам погані обставини, щоб перебувати в них.

Я внимательно изучил и испытал мудростью всё, что делается под небом. Это тяжелое бремя, которое Бог возложил на людей.

Я побачив усі творіння, зроблені під сонцем, і ось усе марнота і бажання духа.

Я видел всё, что делается под солнцем, всё — суета, и всё — погоня за ветром[3].

Викривлене не зможе прикраситися, і те, чого бракує, не зможе бути порахованим.

Кривое не выпрямить, а чего нет, того не сосчитать.

Я сказав у своєму серці, мовлячи: Ось я звеличився і поставив мудрість над усіма, що були переді мною в Єрусалимі, і моє серце багато побачило мудрості та знання.

Я сказал себе: «Величием и мудростью я превзошел всех, кто правил Иерусалимом до меня. Я приобрел много мудрости и знаний».

Я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і знання, я пізнав притчі та загадки, бо і це — бажання духа.

Затем я решил узнать, в чем мудрость, а также в чем безумие и глупость, но понял, что и это погоня за ветром.

Адже в безлічі мудрості — безліч пізнання, і хто побільшує пізнання, побільшує страждання.

Ведь с большой мудростью приходит много печали, и чем больше знаний, тем больше скорбь.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Екклесиаст можно перевести как: возглавляющий собрание проповедник учитель.

2 [2] — Это слово с языка оригинала переводится как: дуновение ветра выдох и означает что-то бессмысленное, ничтожное и мимолетное.

14 [3] — Или: томление духа. Так же по всей книге.

« 31 глава 2 глава »