Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Боже слово, яке було до Єремії, сина Хелкія, зі священиків, який жив в Анатоті, у землі Веніаміна.

Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.

Те Боже слово, що було до нього в дні Йосії, сина Амоса, царя Юди, у тринадцятому році його царювання.

Слово Господа было к нему в тринадцатом году[1] правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.

І було воно в дні Йоакима, сина Йосії, царя Юди, — аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди (аж до полонення Єрусалима в п’ятому місяці).

Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии[2], сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

І Господнє слово було до нього:

И было ко мне слово Господне:

Раніше, ніж Я тебе створив у лоні, Я тебе знаю, і раніше, ніж ти вийшов із лона, Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів.

— Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал[3] тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.

А я сказав: Ти, Господи Владико, Який є, ось я не вмію говорити, бо я молодий!

Я ответил: — О Владыка Господь[4]! Я не умею говорить, ведь я слишком молод.

7— Та Господь сказав мені: Не говори: Я дуже молодий, бо підеш до всіх, до кого лиш тебе пошлю, і говоритимеш згідно з усім, що тільки тобі накажу.

Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я ещё молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить всё, что Я повелю тебе.

Не бійся їхнього обличчя, бо Я з тобою, щоб тебе спасти, — говорить Господь.

Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.

І Господь простягнув до мене Свою руку, і доторкнувся моїх уст, і Господь сказав мені: Ось Я вклав Мої слова у твої уста!

Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот Я вложил слова Мои в твои уста.

Ось Я тебе сьогодні поставив над народами і над царями, щоб викорінювати, розвалювати, вигублювати, відбудовувати і насаджувати!

Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.

До мене було Господнє слово, яке запитувало: Що ти бачиш? І я відповів: Горіхову палицю.

И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального дерева, — ответил я.

А Господь сказав мені: Добре ти побачив, тому що Я пильнував над Моїми словами, щоб їх виконати.

— Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я наблюдаю[5] за тем, чтобы Мое слово исполнилось.

І Господнє слово було до мене вдруге, запитуючи: Що ти бачиш? І я сказав: Казан, під яким горить, і його передня сторона з боку півночі.

Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он наклонен с северного края, — ответил я.

І Господь сказав мені: З боку півночі розгориться зло на всіх, хто живе на землі!

— С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —

Тому-то ось Я скликаю всі царства з півночі землі, — говорить Господь, — і прийдуть, і кожний поставить свій престол при вході брам Єрусалима і напроти всіх його стін довкола, і так — по всіх містах Юди.

Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. — Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.

І заговорю судом до них за все їхнє зло, бо Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, і поклонялися ділам своїх рук!

Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.

А ти обв’яжи свої стегна, встань і скажи все, що лиш тобі наказую. Не бійся їхньої присутності і не май страху перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе визволити! — говорить Господь.

Соберись! Встань и скажи им всё, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.

Ось Я тебе поставив сьогоднішнього дня як укріплене місто і як міцну мідну стіну для всіх царів Юди, для його володарів і для народу землі.

Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, её вельможам, священникам и народу этой страны.

Вони воюватимуть проти тебе, та не здолають тебе, бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб тебе визволити!

Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [1] — В 627 г. до н. э.

3 [2] — В августе 586 г. до н. э.

5 [3] — Или: избрал.

6 [4] — Евр. Адона́й ЙГВГ (Адонай-Яхве).

12 [5] — Евр. шоке́д, что созвучно слову шаке́д — «миндаль» (см. ст. 11).

« 66 глава 2 глава »