Луки 4 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю;

Иисус, исполненный Святого Духа, возвратился с Иордана, и Дух повел Его в пустыню.

сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.

Там Его сорок дней искушал[35] дьявол. Всё это время Иисус ничего не ел и под конец почувствовал голод.

І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!

Тогда дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, то прикажи этому камню стать хлебом.

Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].

Иисус ответил ему: — Написано: «Не одним хлебом живет человек, но каждым словом Божьим[36]».[37]

І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,

Приведя Его на высокое место, он показал Ему в один миг все царства мира.

і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її;

И сказал Ему: — Я передам Тебе всю их власть и славу, потому что они отданы мне, и я даю их кому захочу.

отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!

Итак, если Ты поклонишься мне, всё это будет Твоим.

А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!

Иисус ответил: — Написано: «Поклоняйся Господу, Богу твоему, и служи Ему одному!»[38]

Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,

После этого дьявол привел Его в Иерусалим и поставил Его на самый верх храма. — Если Ты Сын Божий, — сказал он, — то бросься отсюда вниз.

бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе,

Ведь написано же: «Своим ангелам повелит о Тебе охранять Тебя»,

і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою!

и «они понесут Тебя на руках, чтобы ноги Твои не ударились о камень».[39]

А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого!

Иисус ответил ему: — Сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».[40]

Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу.

Когда дьявол окончил все искушения, он оставил Его на время.

Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці.

Иисус возвратился в Галилею, исполненный силой Духа. Молва о Нем распространилась по всей округе.

Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.

Он учил в синагогах, и все прославляли Его.

І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати.

Однажды Иисус пришёл в Назарет, в город, где Он вырос, и в субботу, как обычно, Он отправился в синагогу. Там Иисус встал, чтобы читать.

Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:

Ему подали свиток пророка Исаии, Он развернул его и нашел место, где было написано:

Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;

«Дух Господа на Мне, потому что Он помазал[41] Меня возвещать бедным Радостную Весть. Он послал Меня провозглашать свободу пленникам, прозрение слепым, освободить угнетенных,

звіщати рік Господнього помилування!

возвещать год Господней милости»[42].

Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним.

Иисус свернул свиток, отдал его служителю и сел. Глаза всех в синагоге были прикованы к Нему.

І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання.

Он начал говорить: — Сегодня, когда вы слушали, исполнились эти слова Писания.

Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа?

Все хвалили Его и удивлялись силе Его слов. — Но разве Он не сын Иосифа? — спрашивали они.

А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.

Иисус сказал им: — Вы Мне, конечно, напомните пословицу: «Врач, исцели самого себя!» И скажете Мне: «Мы слышали, что Ты сотворил много чудес в Капернауме, сотвори же и здесь, у Себя на родине, что-либо подобное».

І Він промовив: Запевняю [1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.

Но говорю вам истину, ни одного пророка не принимают на его родине.

Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі.

Уверяю вас, что во времена Илии, когда три с половиной года не было дождя и по всей стране был ужасный голод, в Израиле было много вдов,

Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.

однако Илия не был послан ни к одной из них, а лишь ко вдове в Сарепту[43] близ Сидона[44].

І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!

Много было в Израиле прокаженных[45] во времена пророка Елисея, однако ни один из них не был очищен, кроме сирийца Наамана.[46]

Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.

Все в синагоге пришли в ярость, когда услышали это.

І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;

Они вскочили, вытащили Иисуса за пределы города и привели к обрыву горы, на которой был построен город, чтобы сбросить Его вниз.

та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Но Иисус прошёл сквозь толпу и ушел.

І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи.

Он пошел в галилейский город Капернаум и по субботам учил там народ.

І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу.

Люди изумлялись Его учению, потому что в Его словах ощущалась власть.

А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом:

В синагоге был человек, одержимый демоном, нечистым духом, и вдруг он громко закричал:

Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий!

— А-а-а! Что Ты хочешь от нас, Иисус из Назарета? Ты пришёл, чтобы погубить нас? Я знаю, Кто Ты! Ты Святой Божий!

Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.

— Замолчи! — строго приказал Иисус. — Выйди из него! Бросив человека перед всеми на землю, демон вышел из него, не причинив ему вреда.

І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?

Все изумлялись и говорили друг другу: «Что это такое? С такой властью и силой Он приказывает нечистым духам, что они выходят!»

І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.

Слух об Иисусе распространялся по всей округе.

Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї.

Покинув синагогу, Иисус пошел в дом Симона. У тещи же Симона в это время был сильный жар, и Иисуса попросили помочь ей.

Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм.

Наклонившись над ней, Иисус приказал горячке покинуть женщину, и та оставила её. Она сразу же встала и начала накрывать им на стол.

Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх.

Когда же солнце стало клониться к закату, все, у кого были больные различными болезнями, начали приносить их к Иисусу, и Он возлагал на каждого руки и исцелял их.

З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос.

Также и демоны выходили из многих людей с криком: — Ты Сын Бога! Но Иисус запрещал им и не разрешал говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх.

На рассвете Иисус вышел из города и пошел в безлюдное место. Люди стали искать Его и, когда нашли, то уговаривали остаться у них.

Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий.

Но Он сказал: — Я должен возвещать Радостную Весть о Царстве Божьем и в других городах, ведь для этого Я и послан. —

І Він проповідував по юдейських синагогах.

И Он проповедовал в синагогах Иудеи.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [35] — Греч. слово, переведенное как: искушал может также означать: испытывал.

4 [36] — Слова: но каждым словом Божьим отсутствуют в ранних рукописях ЕВАНГЕЛИЯ ОТ ЛУКИ.

4 [37] — Втор 8:3.

8 [38] — Втор 6:13.

10 [39] — Пс 90:11-12.

12 [40] — Втор 6:16.

18 [41] — Посредством иудейского обряда помазания человек посвящался на определенное служение. Такого помазания удостаивались пророки, цари и священники.

18 [42] — Ис 61:1-2.

26 [43] — Сарепта. Финикийский город, находившийся на территории современного государства Ливан. В те времена там жили народности, не признававшие Бога.

25 [44] — См. 3Цар 17.

27 [45] — Это греч. слово, традиционно переводимое как проказа прокаженный, использовалось в отношении нескольких кожных заболеваний. Так же по всей книге.

27 [46] — См. 4Цар 5:1-14.

« 3 глава 5 глава »