Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Открытый перевод

 
 

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]
 
Поскольку уже многие брались описывать свершившееся у нас,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,
 
в соответствии с тем, что поведано нам очевидцами и служителями Слова,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,
 
решил и я, тщательно всё исследовав, по порядку изложить это тебе, почтенный Феофил,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.
 
чтобы ты убедился в правдивости учения, в которое тебя посвятили.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.
 
Жил в Иудее при царе Ироде священник Захария, из смены потомков Авии, с женой своей Елизаветой, чей род тоже восходил к Аарону.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
 
Они были праведны пред Богом, безукоризненно соблюдали все предписания и заповеди Господа.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.
 
Детей у них не было; Елизавета была бесплодна, и оба уже состарились.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,
 
Однажды, когда службу пред Богом несла смена Захарии,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.
 
выпал ему, как священнику, жребий воскурить фимиам в Храме Господа,

А весь народ під час кадіння молився знадвору.
 
а толпа молящихся, как и полагалось в час воскурений, стояла вне храма.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.
 
И вот справа от алтаря воскурений явился ему ангел Господа.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.
 
Ужаснулся Захария, страх охватил его,

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.
 
но ангел сказал: — Не бойся, Захария. Твоя молитва услышана; жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанн.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.
 
Он принесет тебе ликование и радость, многие возрадуются его рождению,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
 
ибо он будет велик пред Господом. Он не будет касаться вина и браги, он исполнится Святым Духом ещё в материнском чреве.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;
 
Многих израильтян он обратит к Господу, Богу их.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.
 
Он проложит Господу путь, как предтеча, духом и силой равный Илии, примиряя отцов с детьми, обращая мятежных на праведный путь, готовя народ к приходу Господа.

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.
 
Захария сказал: — Как я в это поверю? Ведь я уже стар, да и жена моя в возрасте.

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
 
Ангел ответил: — Я Гавриил, предстоящий пред Богом, я послан к тебе с этой доброй вестью.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!
 
А теперь ты лишишься дара речи и, пока все это не исполнится, не сможешь говорить — за то что не поверил моим словам, которые подтвердятся в срок.

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.
 
Народ меж тем ждал Захарию, удивляясь, что он всё ещё в Храме.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.
 
А он, выйдя, не мог говорить, и они догадались, что в Храме ему было видение. Он объяснялся знаками и оставался нем.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.
 
Когда же кончились дни его служения, он вернулся домой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:
 
Вскоре его жена Елизавета зачала. Пять месяцев она не выходила из дому, повторяя:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.
 
«Наконец Господь сжалился надо мной и снял с меня позор пред людьми».

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
 
А на шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.
 
к девушке по имени Мария, обрученной с Иосифом, потомком Давида.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
 
Ангел вошел к ней и сказал: — Здравствуй, отмеченная милостью! Господь — с тобою!

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.
 
Та испугалась, не понимая этого приветствия.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
 
Но ангел сказал: — Не бойся, Мария, ты угодна Богу!

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
 
Ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь Его Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
 
Он станет велик и наречётся Сыном Всевышнего. Он получит от Господа Бога престол Своего предка Давида

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
 
и будет царствовать над народом Иакова вовек, Его царствованию не будет конца.

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
 
Мария спросила: — Как это может быть? Ведь я ещё девушка.

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
 
Ангел ответил: — Святой Дух снизойдет на тебя, сила Всевышнего тебя осенит — рожденное от тебя будет свято и наречётся Сыном Божьим.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;
 
И родственница твоя Елизавета зачала сына, хотя она и стара. Её называли бесплодной, а она уже шестой месяц беременна,

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!
 
ибо всякое слово Бога сбудется.

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
 
Мария сказала: — Я во власти Господа, и пусть всё будет, как ты сказал. И ангел ушёл от неё.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.
 
Мария собралась и поспешила в город на Иудейском нагорье;

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
 
она вошла в дом Захарии и поздоровалась с Елизаветой.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
 
Как только та услышала слова Марии, младенец шевельнулся у неё в утробе. Елизавета, исполнившись Святым Духом,

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
 
воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Тот, Кого ты родишь!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
 
И за что мне только такая честь, что мать Господа моего навестила меня?!

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
 
Как только ты поздоровалась со мной, младенец во мне запрыгал от радости.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
 
Благословенна поверившая обещанию Господа!

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
 
И сказала Мария: — Прославляет Господа моя душа,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
 
радуется дух мой Богу, Спасителю моему,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
 
ибо вспомнил Он неприметную служанку Свою. Отныне все поколенья будут меня звать благословенной,

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
 
ибо великое дело сотворил для меня Могучий, Тот, Чьё имя свято,

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
 
Чья милость — ко всем чтущим Его, на многие поколенья.

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
 
Показал Он силу Своей десницы, рассеял возомнивших о себе гордецов,

скинув сильних з престолів і підняв покірних,
 
низверг владык, неприметных — возвысил,

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
 
нуждающихся обогатил, а богачей отослал ни с чем.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
 
Он помог Израилю, рабу Своему, вспомнив о милости,

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
 
обещанной навек нашим предкам, Аврааму и потомству его.

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
 
Пробыв у неё месяца три, Мария вернулась домой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
 
А Елизавета, когда подошел срок, родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
 
Соседи и родичи, узнав, что Господь оказал ей такую великую милость, поздравляли её.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
 
На восьмой день пришли обрезать младенца, и хотели назвать его Захарией, как отца.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
 
Но мать воспротивилась: «Нет! Назовем его Иоанном».

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
 
Ей возразили: «В твоём роду никто не носит такого имени».

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
 
И стали делать знаки отцу, чтобы он дал знать, как он хочет назвать ребёнка.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.
 
Тот попросил дощечку и, к общему удивлению, написал: «Имя ему — Иоанн».

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
 
И тотчас к нему вернулась речь, и он заговорил, восхваляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
 
Все соседи были испуганы; слух разнесся по всему Иудейскому нагорью.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
 
Услышав эту весть, все с удивлением спрашивали: «Кем станет этот ребёнок?» Ибо ясно было, что с ним рука Господа.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
 
Захария же, отец его, исполнившись Святым Духом, изрек пророчество:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
 
— Благословен Господь, Бог Израиля! Вспомнил Он свой народ и принес ему избавление,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,
 
Послал Он нам могучего спасителя, потомка раба Господнего Давида

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
 
(как и обещал Он издревле через святых пророков Своих),

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
 
избавил Он нас от врагов, от всех, кто нас ненавидит.

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
 
Обещал Он милость праотцам нашим, и помнит Он о святом Договоре,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
 
о клятве, которую дал Он нашему праотцу Аврааму:

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
 
избавить нас от вражеских рук, чтобы мы служили Ему без страха,

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
 
благочестиво и праведно, во все дни нашей жизни.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
 
А тебя, дитя, назовут пророком Всевышнего, и пойдешь ты, пролагая Господу путь,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
 
возвестишь Его народу спасенье и прощенье грехов.

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
 
По милосердию нашего Бога с небес воссияет нам солнце,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!
 
светя живущим во мраке, под сенью смерти, являя им дорогу мира.

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.
 
Ребенок вырос и укрепился духом. Он оставался в пустыне, пока не явился Израилю.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.