Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Русского Библейского Центра

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

После того как многие взяли на себя труд повествования о событиях, представляющих для нас истину

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

И известных нам от самых ранних очевидцев и служителей Слова,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

Надумалось и мне, после тщательного изучения всего, отступив к началу, дать тебе, уважаемый Теофил, их последовательное описание,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Чтобы ты узнал достоверную суть того учения, в котором был наставлен.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из чреды Авия. Его жена была из дочерей Аароновых. Звали ее Елизавета.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Оба были праведны перед Богом, по всем заповедям и порядкам Господним поступали безупречно.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Детей они не завели: Елизавета была бесплодна. Оба были в преклонных летах.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

В тот день Захария исполнял служение перед Богом в порядке своей чреды,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

И по священническому уставу выпал ему жребий войти в Храм Господень и возжечь благовонное курение.

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

Пока совершалось каждение, все множество народа молилось снаружи.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

И явился ему ангел Господень, встав по правую сторону кадильного жертвенника.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Увидев его, Захария оробел, смешался.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Но ангел сказал ему: «Не бойся, Захария. Услышана твоя молитва. Елизавета, жена твоя, родит тебе сына. Назови его Иоанном.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

Он будет тебе радость и торжество. Многие отпразднуют его рождение.

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

И будет он велик перед Господом, не захочет пить вина и сикеры и исполнится Святого Духа прямо с рождения.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

Многих сынов Израиля он возвратит Господу, их Богу,

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Силой и духом Ильи будет предварять Господа, склонит сердца отцов к детям, гордыню юношей к мудрости старцев, представит Господу народ подготовленный».

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Захария спрашивает ангела: «В чем видеть мне указание на это? Я уже стар, да и жена моя в преклонных летах».

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

Ангел отвечает ему: «Я Гавриил. Я стою перед Богом. Он послал меня говорить с тобой, донести до тебя это известие.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

У тебя отнимется язык и будешь оставаться нем до тех пор, пока оно не подтвердится. Ты не поверил моим словам, а они сбудутся в свое время».

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Люди ждали Захарию и не могли понять, почему он медлит в Храме.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Выйдя к ним, он не мог ничего выговорить, и они поняли, что в Храме ему было видение. Он объяснялся с ними знаками и оставался нем.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

Подошли к концу дни его служения, и он вернулся домой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дому. Она говорила:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

«Так сотворил мне Господь. И вовремя! Его взор остановился на мне, чтобы снять с меня людскую молву».

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

На шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в город Назарет, что в Галилее,

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

К девушке, обрученной с Иосифом из дома Давида. Имя девушки — Мария.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Ангел пришел и сказал: «Радуйся, избранница! С тобой Господь».

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

От его слов Мария растерялась, не понимая, для чего такое приветствие.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

Ангел сказал ей: «Не бойся, Мария. Это тебе Божья милость.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Забеременеешь и родишь Сына. Дай Ему имя Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

Он будет велик, назван Сыном Всевышнего. И даст Ему Господь Бог престол Его отца Давида.

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Он будет царствовать над домом Иакова вечно. Царству Его не будет конца».

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

Мария говорит ангелу: «Как это может быть, если я не знаю мужа?».

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Ангел отвечал: «На тебя сойдет Святой Дух и осенит тебя сила Всевышнего, поэтому у рожденного Святого будет имя Сын Божий.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

Елизавета, родственница твоя, считалась бесплодной, а зачала сына уже в годах и теперь на шестом месяце.

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Для Бога нет ничего невозможного».

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Тогда Мария сказала: «Я в руках Господа. Пусть будет как ты говоришь». И ангел ушел.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

Теми же днями Мария не мешкая собралась и пошла в город Иудин, что на горах,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

И с приветствием к Елизавете вошла в дом Захарии.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

Елизавета услышала приветствие Марии, и в ней толкнулось дитя. Она исполнилась Святого Духа

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

И с чувством сказала: «Благословенна ты среди женщин! Благословенно твое дитя!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

И кто я, что пришла ко мне Мать Господа моего?!

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Лишь только прозвучало у меня в ушах твое приветствие, во мне от радости толкнулось дитя.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

Счастлива та, что поверила! Все, что сказал ей Господь, совершится».

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Мария говорит: «Величает душа моя Господа.

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

Счастлив дух мой перед Богом Спасителем моим,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

Что обратил Он взор на смирение рабы Своей. Отныне благословенной будут почитать меня в поколениях.

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

Сотворил мне великое Сильный, свято имя Его.

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

Из поколения в поколение милость Его — к убоявшимся Его.

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Явил Он силу руки Своей: рассеял высокомерных с их самомнением,

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

Свергнул властителей с престолов — и возвысил смиренных,

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

Забитых нуждой оделил благами, а богатых отпустил ни с чем.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

Позаботился о рабе Своем Израиле, дал знать, что помнит о милости,

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

Обещанной нашим праотцам — Аврааму и потомкам его — навеки».

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Мария прогостила у нее около трех месяцев и вернулась домой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Пришло время Елизавете рожать, и она родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

Узнали соседи и родственники о великой ей от Господа милости и радовались вместе с ней.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

На восьмой день пришли обрезать младенца и хотели было дать ему имя по отцу — Захария.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

Но мать сказала: «Нет, нужно назвать его Иоанном».

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

Ей говорят: «Таким именем никого в твоем роду не называли».

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

И знаками спрашивают отца, как он хочет его назвать.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

Захария попросил дощечку и написал: «Иоанн». Всем это было удивительно.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И тотчас отпустило ему уста и язык, и он заговорил, благословляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Это потрясло всех живущих по соседству, и молва об этом прошла по всей нагорной стране Иудее.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Те, кто об этом слышал, молча задавали себе вопрос: «Кем же будет этот младенец?». С ним была рука Господня.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

Захария, отец его, исполненный Святого Духа, прорекал:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

«Благословен Господь, Бог Израиля. Он посетил Свой народ, сотворил ему свободу,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

Воздвиг рог спасения нашего в доме раба Своего Давида;

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

Сдержал слово, сказанное в давние времена через святых Своих пророков,

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

Что спасет нас от наших врагов, от руки ненавидящих нас.

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

Он сотворил милость нашим отцам, не забыл о святом Своем договоре,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

О клятвенном обещании отцу нашему Аврааму позволить нам

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

Уйти из вражеских рук и уже без оглядки

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

Служить Ему в святости и правде перед Ним во все дни нашей жизни.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

А ты, дитя, будешь зваться пророком Всевышнего. Ты идешь прежде Господа — путь Ему приготовить,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

Народу Его открыть правду о спасении через отпущение грехов

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

По утробной Бога нашего милости. Сойдет к нам свет свыше

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

И будет светить всем, кто живет во тьме, в тени смертной — откроет нашему взору путь к миру».

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

Между тем младенец рос, укреплялся духом. И был он в пустынных местах до того самого дня, когда явился перед Израилем.

« 16 глава 2 глава »