2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Українська Біблія. Турконяк → Русского Библейского Центра

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял от нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа правду и веру и у нас равно драгоценную:

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

Милость вам и мир! — они щедро даются тому, кто знает Бога и Иисуса, Господа нашего.

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

К нам от этого нашего знания поступает, передаваясь Божественной силой Того, кто призвал нас, все необходимое для благочестивой жизни. Славой и благом совершающимся, Ему присущим,

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

Сопровождаются великие, драгоценные дары, обещанные нам для приобщения к Божественному естеству. Удержитесь от капризов растленного мира.

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

Прилагая все старание, сочетайте с верой добродетель, с добродетелью — опыт,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

С опытом — обуздание, с обузданием — терпение, с терпением — благочестие,

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

С благочестием — братскую приязнь, с братской приязнью — любовь.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Если это у вас есть и прибавляется, то не без плода преуспеете в познании нашего Господа Иисуса Христа.

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

А у кого этого нет, тот слеп, близорук, забыл, что очищен от прежних своих грехов.

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

Тем более старайтесь, братья, все силы отдавать непреложному вашему призванию и долгу избранничества. Будете так делать — никогда не оступитесь.

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Тогда откроется вам приветливо доступ в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Я и в дальнейшем буду напоминать вам об этом, хоть вам и не в новость, да и в истине, вам явившейся, вы довольно усердны.

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

Полагаю справедливым, пока обретаюсь в скинии сей телесной, не давать вам покоя всегдашним напоминанием.

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

Вскорости оставлю скинию мою, о чем и Господь наш Иисус Христос подал мне знак,

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Но сделаю все, чтобы вы и после моего отшествия сохранили способность всегда помнить об этом.

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Мы не искусству плетения басен следовали, когда возвещали вам пришествие Господа нашего Иисуса Христа во всей силе: мы были очевидцами Его величия.

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

Он честь и славу принял от Бога Отца, вложившего их для Него в слово прославленное, бесподобное: «Это — Мой Сын, Мой любимый Сын, угожденье Мое».

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

Этот возглас, донесшийся с небес, мы сами слышали, когда были с Ним на святой горе.

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

Да и верное пророческое слово у нас тоже есть. Вы хорошо делаете, что полагаетесь на него, как на светильник, мерцающий в сумерках, пока не займется день и не взойдет утренняя звезда в ваших сердцах.

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

Конечно, нельзя упускать из виду, что никакое пророчество в Писании не является личным высказыванием.

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

Никогда пророчество не было волеизъявлением человека: люди изрекали его от Бога под воздействием Святого Духа.

« 5 глава 2 глава »